Архів теґу: Галина Войналович.

Дорога моя матусенька

Я сьогодні, як завжди, в п’ятницю, розгорнула нашу газету «Прапор» (ти любила її читати) і аж посміхнулася… Ми там із тобою на фото, в першому ряду стоїмо, в хорі співаємо, пригадуєш? Мені так стало тепло, я відчула твою турботу (ти ж тоді не дозволила стати мені скраєчку, пам’ятаєш), а тепер я розумію, що навіть і в такі моменти ти мене оберігала. Я, правда, потім трішки засмутилася, бо в статті нічого про тебе не писалося, але ти не гнівайся, бо й дотепер всі згадують тебе як найкращу солістку, твій неповторний голос, милозвучний і разом із тим сильний. Ще ніхто краще тебе на 9 Травня не заспівав «Степом, степом…». Продовження