Архів категорії: Без категорії

Олександр Довженко: «Я народився і жив для добра і любові»

Хорошки – Горошки, Кутузово, Володарськ-Волинський, Хорошів…
Змінювалися епохи, змінювалися назви невеличкого мальовничого селища, яке розкинулося на берегах річки Ірша. Продовження

На довгому шляху – і терни, і троянди . . .

Часто молодь може скептично ставитись до старших людей. Мовляв, що вони розуміють, ну, складне було їхнє життя, проте у всіх однакове, нічого особливого. Про Олександра Андрійовича Ренкаса так не скажеш. Продовження

Будуймо державу разом


Уже два десятки років живемо в очікуванні, коли ж таки Україна стане квітучою, заможною і багатою. Продовження

Якщо хочеш гарно жити – живи гарно!

– Спочатку нас було четверо: я (Ольга Стельмащук), Тетяна Тикуцька та подружжя Надії і Віталія Перчуків. Ми активно працювали, і про нас почули. Пізніше долучилися ще Микола Мудрий, Павло Левченко та Діана Вдовиченко. Утво-рилась така собі «Сім’Я». Розуміючи, що наше село Грушки потребує втручання молоді, ми вирішили працювати на його культурний розвиток, – ділиться Ольга Стельмащук.

Все починалось просто: молоді люди вирішили знайти місце у Грушках, де можна гарно і з користю провести час. Вигадували, чим заохотити людей. Не секрет, що найчастіше люди цікавляться сумними новинами або смішними передачами. Зупинилися на останньому. Надихнувшись гумористичними телепередачами, вирішили зробити власне свято до Дня святого Валентина. У 2018 році Фейсбук ряснів фотографіями та схвальними коментарями про нього. Так почалась маленька творча робота: кавери на комедійні програми, різноманітні сценки, вокальні та інструментальні номери.
Просто копіювати когось було нецікаво, вирішили писати жартівливі тексти про своїх односельців. Це дуже схвально сприйнялось глядачами. До активістів охоче долучалися учні Грушківської школи, інші жителі села та навіть гості.

– Самі не очікували такого ви-знання –це приємно і це мотивує, – діляться учасники «Сім’Ї».

Молоді люди, окрім того, що продовжують традицію проведення свят у місцевому клубі, залучають жителів і до інших заходів. Приміром, вони є комунікаторами між молоддю та літніми людьми. Збирають інформацію про історію села, а потім виготовляють тематичні відео та презентації. Активно долучають жителів села до культурних вечорів. У магазині ставлять екран та запрошують до спільних переглядів певних спортивних передач (бокс чи футбол), фільмів, концертів тощо.

Продовження читай на сторінках газети “Прапор”.

Наші депутатки на «Політичній кухні»

Щочетверга в ефірі Житомир.інфо виходить програма «Політична кухня», героїнями якої є відомі жительки області. Готуючи страви, вони розповідають власні історії успіху. Програма є частиною проекту «Просування участі жінок у політиці та протидії сексизму в Житомирській області», яку реалізує ГО «Інститут Креативних Інновацій». Цей проект спрямований на подолання основних бар’єрів на шляху до збільшення полі-тичної участі жінок області шляхом інформаційної та просвітницької підтримки жіночого лідерства та заохочення жінок до політичної участі в громадах.
Героїнями двох випусків стали депутатки Хорошівської районної ради Галина Ширченко та Марія Колодій-Ткачук.
До Марії Іванівни ми звернулися за коментарем.
– Коли мені запропонували взяти участь у зйомках, я засумнівалася, чи зможу. Але підштовхнуло до участі у передачі питання забезпечення сільських жінок пенсіями. Я сама живу в селі. Маю 44 роки трудового стажу та єдиний запис у трудовій. Як ніхто інший, знаю про тяжку долю сільської жінки. З розпадом колгоспів майже усі жителі сіл залишилися без роботи. Чоловіки здебільшого їздять на заробітки, а жінки залишаються з дітьми вдома. Щоб якось прожити, змушені утримувати велике господарство. І коли приходить час іти на заслужений відпочинок, залишаються без пенсій, адже не вистачає років трудового стажу. Я на усіх рівнях завжди піднімаю питання про те, щоб праця сільських жінок, які утримують господарство та, наприклад, здають молоко, зараховувалась у трудовий стаж. Хочеться, щоб вони мали пенсію, хай і мінімальну. Коли сьогодні тримають у господарствах 2 або 3-4 корови, то я знаю, яка це важка праця.
На передачі ми готували страву «Хачапурі по-аджарськи». Страва вийшла смачна й усім сподобалась.
Марія Іванівна переконана, що якби у вищих ешелонах влади було більше жінок, то у державі був би більший порядок.
«Політична кухня» – це досвід, що стане в нагоді на шляху до успіху.
Ірина Сівінська
Фото взяті із соціальних мереж