Архів категорії: Перлини душі поліської

Духовний наставник

13 вересня внаслідок тяжкої хвороби на 62 році життя спочив у Бозі митрофорний протоієрей Житомирської єпархії Київського Патріархату, священик Свято-Покровської церкви смт Хорошів Олександр Залужний. Продовження

Любов до людей необхідна у всякій роботі

Цьогоріч День працівників харчової промисловості припав на 15 жовтня.

Це професійне свято відзначається у третю неділю жовтня.

Підприємства харчової і переробної промисловості мають провідну роль у забезпеченні населення продовольчими товарами в усьому світі, оскільки турбота про хліб насущний завжди була однією з головних турбот людства. Працівники харчової промисловості пос-тійно покращують якість виробленої продукції, розширюють її асортимент. А співпрацює із ними, аби продукція вчасно потрапила до кошиків споживача, ціла армія працівників торгівлі, які пропонують продукцію харчування людям. Серед багатьох спеціалістів, які майже усе своє професійне життя віддали галузі харчової промисловості, є у нашому селищі привітна і приємна у спілкуванні жінка, продавець спе-ціалізованого магазину одного із державних підприємств харчової промисловості нашої області Світлана Яківна Ващенко. Продовження

«Наш Олександрович»

Справжній героїзм непоказний. Дуже часто поруч із нами спільними доріжками ходять люди, які здаються нам звичайними, а потім ми дивуємося, що така ніби добре знайома нам людина, виявляється, здатна на працю в особливо небезпечних умовах, робить добрі справи і не любить про це розповідати; наприклад, винесла із вогню дитину і скромно про це мовчить, захистила від кулі товариша і вважає, що це нормально, узяла на себе величезну відповідальність, ризикуючи власним життям, і без нарікань, спокійно несе той вантаж, чесно виконуючи свою місію на Землі… Продовження

Життя, віддане сім’ї

Пройшло понад два роки, як відійшов у інший світ мій дядько, рідний мамин брат, мій хрещений батько Петро Максимович Тичина (26.12.1929 – 31.03.2015 рр.). Він останнім із дітей моїх дідуся і бабусі покинув нас. З його смертю нам здалося, що відійшла у вічність ціла епоха, покоління, залишивши приємні й разом із тим болісні спогади. Продовження

Зустріла дев’яносту осінь

Щоразу, коли проходжу в Кропивні повз хатину бабусі Галини Володимирівни Кузьменко, в пам’яті спливають образи справжньої укра-їнської жінки, описаної у книжках, відзнятої у фільмах. Під біленькою терновою хустиною обличчя з глибокими зморшками, а в них – неприхована доброта і сором’язливість. Стан підперезаний фартушком, руки витягнуті від тяжкої праці. Вони і хліб пекли, і корову доїли, грядки пололи. Непосидючий характер у Галини Володимирівни. Завжди порядок у домі, в городі межі виплескані й рівненькі. Продовження