Олександр Довженко: «Я народився і жив для добра і любові»

Хорошки – Горошки, Кутузово, Володарськ-Волинський, Хорошів…
Змінювалися епохи, змінювалися назви невеличкого мальовничого селища, яке розкинулося на берегах річки Ірша.
Ніхто й гадки не мав, що у нашому маленькому куточку на Поліссі засяє зіркою ім’я світоча української літератури й генія кіномистецтва Олександра Довженка. Саме сюди, в Кутузово, у 1914 році після закінчення Глухівського вчительського інституту був направлений на роботу Олександр Довженко. І хоча не судилося йому довго вчителювати у нас, бо через невеликий проміжок часу гарного й талановитого вчителя, який міг викладати літературу, мову, ботаніку, географію, малювання ще й гімнастику, забрали в губернське місто Житомир. Проте гордістю сповнюється серце, що всесвітньо відомий геній мистецтва ходив нашими вулицями, милувався невеличкими хатинками в яблунево-вишневих садках, піднімався крутими схилами Ірші в Кутузівський парк.

Продовження читай на сторінках газети “Прапор”.

Поділитися

Share to Google Plus
Share to LiveJournal
Share to MyWorld
Share to Odnoklassniki

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *