Життя, освячене добротою і працею

Людину створила праця. Йдеться про справжню особистість з усіма притаманними їй рисами. Бо тільки не покладаючи рук, завдяки зусиллям доброї волі та розуму, можна відчути істинний смак життя з його принадами.
Напевно, переконаний у цьому і Франц Мечиславович Попроцький, мешканець Хорошева, великий працелюб, відповідальний, порядний і чесний громадянин своєї країни. Іншим він і не міг би стати, тому що народився та зростав у сім’ї, де було восьмеро дітей, де сповідувалися високі моральні цінності – тут вчили любити і вірити, шанувати один одного й завжди допомагати. Ще до армії молодим хлопцем працював у колгоспі рідного села Радецька Болярка. Після строкової служби продовжив трудову діяльність у міжколгоспбуді. Там відкарбував талант теслі, також виконував необхідну роботу на тракторі та був водієм. Через певний час його призначили майстром виробництва. На цій посаді він перебував понад двадцять років
«Я щасливий», – озираючись на прожиті роки, говорить Франц Мечиславович. І це дійсно так. Здається, щедра доля усипала добірними зернами його шлях та освятила його. Саме вона навіщувала йому ще до народження його дружину Ольгу Калістратівну. Їхні батьки разом ішли на фронт, а брати під час служби в армії працювали на одному автокрані. Тож і судилося Ользі та Францу стати один біля одного на весільний рушник.

Продовження читай на сторінках газети “Прапор”.

Поділитися

Share to Google Plus
Share to LiveJournal
Share to MyWorld
Share to Odnoklassniki

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *