«Шевченкове слово єднає покоління»

Таку назву мав захід, який зібрав 22 травня біля пам’ятника Т.Г. Шевченку в Хорошеві чимало глядачів.Саме цього дня 1861 року відбулося перепоховання перенесеного з Петербурга тіла нашого Кобзаря згідно з його заповітом на Чернечій горі у Каневі.
Щороку 9-10 березня та 22 травня українці тисячами звершують паломництво на Чернечу гору, щоб поклонитися великому Тарасу, геніальному поету, неперевершеному художнику, пророку і борцю за волю України.
Чути фанфари, мелодія пісні «Реве та стогне Дніпр широкий». По обидва боки від пам’ятника на алейках шикуються учасники заходу: дитяча театральна студія «Феєрія» і жіночий вокальний ансамбль «Свічадо». У їх виконанні звучить літературно-пластична композиція «І мертвим, і живим…».
Так розпочався захід. Присутні працівники установ та організацій селища, численні жителі та гості Хорошева зацікавлено спостерігали за дійством.
У цьому літературно-музичному заході гармонійно переплелися багато музичних, театральних та хореографічних жанрів. Звучало художнє читання творів «Кобзаря» у сольному та колективному виконанні, сольний та ансамблевий спів творів на слова Т.Г. Шевченка, пластичні композиції. Звучали твори Т.Г. Шевченка «Гамалія», «Три лірники», «Стоїть в селі Суботові», «Ісая. Глава 35», «Заповіт» та інші.
Та родзинкою заходу стало те, що цю композицію створили у спільній креативній діяльності й представили на суд глядачів люди старшого покоління, переважна більшість яких перебувають на заслуженому відпочинку, та діти різного віку – від семи до шістнадцяти років – із театральної студії «Феєрія». Цьому передували кілька місяців спільної роботи, репетицій та успішного діалогу між людьми поважного віку та молоддю у процесі творення унікальної вистави в рамках проекту «Душі не старіють».
Згаданий проект спрямований на те, щоб за допомогою спільної творчої діяльності старших людей і молоді напрацювати шляхи, методи і засоби співпраці, взаєморозуміння, взаємосприйняття, прийняття один одного представниками різних поколінь і налагодження комфортних взаємин та спілкування між ними. Проект став результатом спільної діяльності БГЖО «Нитка Аріадни» (голова Галина Мінялук), дитячої театральної студії «Феєрія» (керівниця Ірина Сівінська), жіночого клубу «Струни серця» (голова Петрунеля Горбачевська), ансамблю «Свічадо» (керівниця Ірина Слобожан), Хорошівського будинку культури (директорка Зофія Райковська). Вдалася спільна справа ще й завдяки копіткій роботі координаторок проекту «Душі не старіють» – Галини Мінялук та Ірини Сівінської.
За своєю суттю літературно-музична композиція «Шевченкове слово єднає покоління» стала діалогом різних поколінь, заснованим на ненасильницькій комунікації, на розумінні та повазі.
Конфлікт поколінь – це вічна тема, з якою ми стикаємося на кожному кроці. Різні системи мислення, цінностей та мотивація – це лише частина того, що відрізняє старше покоління від молоді. Особливо у наш час інтенсивного розвитку цифрових технологій сучасна молодь та школярі переважну більшість вільного часу проводять, користуючись різними ґаджетами, спілкуючись у соціальних мережах. Це негативно впливає на реальне спілкування, особливо між людьми різних вікових груп, соціальних поколінь. Тому «прірва» непорозуміння і несприйняття дедалі посилюється. Більше відбувається конфліктів між батьками й дітьми, між учнями й учителями, між молодими й літніми людьми.
А захід 22 травня у Хорошеві – яскравий приклад того, що активність та креативність не залежать від віку, головне – бути молодими душею, бо ДУШІ НЕ СТАРІЮТЬ!
Проект соціальної дії «Душі не старіють» реалізувався в Хорошівський громаді в межах партнерства БГЖО «Нитка Аріадни» та ГО «Інститут Креативних Інновацій» за підтримки Програми «Активні Громадяни» Британської Ради в Україні.
Світлана Федоренко.
Фото Лесі Козакевич.

Поділитися

Share to Google Plus
Share to LiveJournal
Share to MyWorld
Share to Odnoklassniki

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *