Герої живуть серед нас

Уже стало у хорошівців традицією проводити свята чи просто вільний час у парковій зоні відпочинку біля греблі. Альтанки ніколи не стоять порожніми, діти розважаються біля гойдалки чи бігають на травичці. Із покращенням погодних умов уже й до водички стали підходити.
Звичайним був і вечір 22 травня. Церковне свято Миколая, свято випусків у дитячих садочках, дні народження. Люди звично гомоніли, діти бігали та сміялися… Проте стався прикрий випадок.
Близько 20-ї години відпочивальники звернули увагу на метушню та шум, що долинали від греблі.
На березі гралися троє дітей 9-11 років, рибалили. Потім стали бешкетувати, бризкатися водою, від чого камінці, вкриті мохом, намокли і стали ще більш слизькими. Та дитячі розваги не припинилися. І, на жаль, одна дитина впала у річку. Звичайно ж, друзі хотіли витягти її, та це призвело до того, що ще одна дитина опинилася у воді. Найстарша за віком дівчинка, побачивши таке, кинулась на допомогу своєму братику та подружці й теж опинилася в річці.
Чи то страх, чи холодна вода сковували рухи та емоції дітей, але ніхто з них не кликав на допомогу, всі борсалися у воді, намагаючись вибратися. Двом діткам вдалося втриматись ближче біля берега, а одну дівчинку понесла течія. Певно, ангел-охоронець таки був біля тих діток і прислав їм рятівника.
На греблі, де прибудований майданчик для відпочинку, спілкувалися молоді чоловіки: Тарас Фесенко та Сергій Кириченко. Щось змусило їх повернутися у напрямку течії річки. Побачене їх шокувало, проте не зупинило, а, навпаки, змусило діяти. Сергій швидко дістав мобільний, виклав його на лавку і, не роздумуючи, стрибнув у воду з моста. Двох діток, що були ближче до берега, він швидко витяг і передав Тарасу, котрий, наказавши своєму синові сиді-ти й нікуди не відходити, вже обійшов по мосту і спустився у воду з берега. Далі Сергій Кириченко пірнав за дівчинкою, котру відносила течія. Він, за свідченнями очевидців, наказав їй міцно за нього триматися та намагався підпливти до берега. Рятуючи життя дитини, герой і сам наковтався води.

Продовження читай на сторінках газети “Прапор”.

Поділитися

Share to Google Plus
Share to LiveJournal
Share to MyWorld
Share to Odnoklassniki

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *