Він не вміє бути байдужим

Один відомий майстер пера підкреслював: «Не бійся злих – від них завжди знайдеш спосіб захиститися. Бійся байдужих, бо саме з їх мовчазної згоди відбуваються всі нещастя світу». Вроджена небайдужість у поєднанні з добротою і скромністю є невід’ємною рисою у діяльності Леоніда Петровича Маркевича, виконуючого обов’язки старости в Зубринському старостинському окрузі Хорошівської об’єднаної територіальної громади.
Народився він у селі Ставки 1980 року в багатодітній родині. Його мама, Броніслава Францівна, усіх своїх дітей, – а їх у неї шестеро, – змалку привчала до праці. Тому з ранніх літ Леонід умів доїти корів, доглядати за худобою, годувати свиней та розводити домашню птицю. Спочатку навчався у Ставківській неповній середній школі, згодом екстерном закінчив Зубринську загальноосвітню школу І-ІІІ ступенів. Трудову діяльність розпочав на посаді листоноші у місцевому відділенні зв’язку і вже там зарекомендував себе як порядний відповідальний працівник, котрий не лише принесе газети, гроші та товари повсякденного вжитку, а й просто вислухає, підтримає, надасть допомогу тим, хто немічний.

Продовження читай на сторінках газети “Прапор”.

Поділитися

Share to Google Plus
Share to LiveJournal
Share to MyWorld
Share to Odnoklassniki

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *