Рясних ужинків золота пора

Ювілей у людському житті – це, зазвичай, серйозний привід для своєрідних підсумків зробленого й досягнутого упродовж минулих десятиліть. Є люди, пройдений шлях яких – то неабияка гордість і душевна втіха, адже звикли жити для добра, втілювати світлу енергію хисту й душевних устремлінь у конкретику важливих і потрібних справ. Саме до таких людей, яких поважають усі, належить екс-директор Краївщинської загальноосвітньої школи Михайло Миколайович Сергієнко.
Для ювіляра цьогорічна весна є чудовим декором до особистого свята, яке постукало в серце на рубежі десятиліть. Розпочався його шлях, коли природа набирає особливої сили – очищувати, зцілювати і любити. Ці сили в той далекий 1929 рік були потрібні всім, адже попереду були роки голоду, Великої Вітчизняної війни, відбудови Батьківщини. Свого первістка батьки нарекли Михайлом. Із цим ім’ям люди асоціюють архангела Михаїла, якого народна уява зображує лицарем, що перемагає темні сили. Можливо, це стало певним пророкуванням на все його подальше життя. Хлопчикові поталанило народитися у шанованій сільській багатодітній родині. Батьки прищепили йому любов до праці, вчили бути толерантним, робити виважені кроки, наказували поважати людей і не скупитися на добрі вчинки. До війни Михайло Миколайович закінчив чотири класи Краївщинської семирічної школи.

Продовження читай на сторінках газети “Прапор”.

Поділитися

Share to Google Plus
Share to LiveJournal
Share to MyWorld
Share to Odnoklassniki

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *