Святкували Грушки

«Хочу надихатися нашим повітрям», – якось почула від своєї доньки на автобусній зупинці перед тривалим від’їздом. Здавалося б, нічого особливого, але насправді стільки любові до свого села, стільки патріотизму пролунало в її словах! А чи багато людей можуть сказати подібне? Впевнена, що так. Більшість… Бо ким би ми не були в минулому, хто ми є нині чи ким станемо у майбутньому, а клаптик землі, по якому були зроблені перші кроки, назавжди залишиться особливим. Саме тут найсмачніша джерельна вода, найсоковитіші яблука, найгустіші трави та найясніші зорі… З усього цього і народилися ми, цим виховувалися, це успадкували. Саме тому любов до малої батьківщини – трепетна та щира.

18 серпня грушківчани відзначили подвійне свято – День села та 50-річний ювілей Будинку культури. Тривала підготовка, об’єднання творчих і організаторських здібностей людей різних поколінь, професій та інтересів дали блискучий результат: святкування відбулося на високому рівні. Цьогоріч концертна програма була, як ніколи, насиченою та різноманітною.
За традицією, усіх гостей зустріла короваєм в.о. старости Світлана Бахур. Вона і була незмінною та неперевершеною ведучою свята. Як клопочеться мама напередодні дня народження своєї дитини, так клопоталася Світлана Миколаївна над підготовкою заходу. Саме ця людина разом із Євгенією Мудрою – першим директором Будинку культури – взяла на себе відповідальність за проведення святкування.
Усю концертну програму було умовно поділено на три частини: перша присвячена 50-річчю Будинку культури, друга – відзначенню 27-ї річниці Незалежності України, третя – Дню села Грушки. На свято прибули шановані і завжди бажані гості: депутат обласної ради Володимир Ковальчук, начальник відділу культури Хорошівської селищної ради Олег Шишук, секретар виконкому Хорошівської селищної ради Лариса Головач. Вони сказали багато теплих слів із приводу святкових подій та подарували освітньо-культурним закладам Грушок цінні подарунки.
Абсолютно новим і, без перебільшення, безцінним елементом концерту стала фотоаудіопрезентація про заснування Будинку культури та функціонування закладу протягом півстоліття (автори Ольга Стельмащук та Євгенія Мудра). Присутні в залі уважно вслухалися в кожне слово, вдивлялися в кожне фото на екрані, намагаючись почути знайомі прізвища, побачити рідні обличчя людей, бага-тьох із яких уже, на превеликий жаль, немає серед нас.
Справжнім шедевром ви-знали глядачі літературно-музичну композицію-містерію «Герої не вмирають», присвячену пам’яті полеглих у боротьбі за незалежність та єдність України (автор сценарію та постановник – Людмила Малярчук; виконавці ролей – Анастасія Котвицька, Віталій Перчук, Іван Панасюк, Дарина Іванська).
Надзвичайно милим і зворушливим був виступ маленьких вихованців Грушківського ДНЗ «Веселка» (керівник – Неля Сумма). Вони виконали пісню «Сонячний промінчик», а також розказали вірші про те, яким бачать рідне село й Україну. Діти на святі й справді стали промінчиками, що зігріли серця дорослих, додали світла в їх душі, та віри у щасливе майбутнє.
Потішили глядачів художнім читанням поезій Марія Тикуцька та Дар’я Сумма; хвилю позитиву ви-кликав своїми гуморесками друго-класник Юрій Сівченко.
Зі сцени лунали сольні пісні у виконанні Олександра Гринчука, Тетяни Тикуцької, Юлії Крейденець, Надії Перчук, Ольги Стельмащук. До речі, щорічним подарунком від Олександра Гринчука до Дня села є не тільки чудовий спів, а й м’ячі для учнів Грушківської ЗОШ. Незабутнім був також виступ вокальної групи під керівництвом Валентини Герасименко, яка уже майже 40 років є незмінною завідуючою Будинку культури. Окрім співу, учасниці вокальної групи зробили значний внесок у свято тривалою роботою над оформленням сцени, фотостенду, виставки робіт грушківських умільців. Ці жінки (Валентина Герасименко, Людмила Ікерт, Євгенія Мудра, Неля Сумма, Тетяна Дейнека, Ольга Пантус, Рита Зайнчиковська, Марія Полякова, Віра Пасічник, Світлана Колесник, Ніна Бахур) разом із бібліотекарем Євгенією Ярощук власними силами організували після концерту частування найрізноманітнішими стравами української кухні. Не обійшлося і без запашної рибної юшки від Павла Левченка та Сергія Ващенка.
Завжди бажаним гостем у Грушках є духовий оркестр із Житомира, учасником якого є наш земляк Василь Зосім. Музиканти подарували глядачам не лише чудові композиції, а й щирі усмішки та гарний настрій.
Вибух оплесків та емоцій викликав запальний танець у виконанні учениць Грушківської ЗОШ І-ІІІ ст. (керівник – Тетяна Тикуцька).
Кілька хвилин гумору про грушківське життя подарували глядачам подружжя Надія та Віталій Перчуки, Ольга Стельмащук, Тетяна Тикуцька.
Мабуть, кожен, хто прийшов на святковий концерт, матиме у своєму альбомі світлину, зроблену у колоритній фотозоні (автор – Надія Перчук).
Справжньою розвагою для дітей став боді-арт від Ольги Стельмащук. Розмальовувати вона перестала лише тоді, коли надворі зовсім стемніло, бо діти не відходили від неї. Під час святкової дискотеки подвір’ям бігало чимало «котиків», «песиків», «тигрів», «людей-павуків», «принцес» і т.д.
Як завжди, на власному ентузіазмі працював Микола Мудрий, який забезпечив музично-технічне оформлення свята, а також разом зі своїми друзями подарував груш-ківчанам дискотеку просто неба під живу музику. Не були б такими привітними сцена та зал, а також подвір’я клубу ввечері, якби не робота з освітлення Павла Левченка.
Незмінним спонсором наших свят став керівник ТОВ «Грін Ленд Славута» Сергій Лисак, не залишився осторонь і керівник СФГ «Грушківське» Микола Крижов.
Неоціненний подарунок для усіх зробив гість із Черняхова, який вже давно став гарним другом багатьом груш-ківчанам, Михайло Євменчук. Кожну урочисту мить, кожну усмішку, щиру сльозу та теплі обійми упіймали його фото- та відеокамера.
Багато названо прізвищ, але це, звичайно, не усі з тих, хто доклав зусиль, аби свято було яскравим та незабутнім. Ця подія стала справжнім єднанням душ, ідей, сил, матеріальних ресурсів.
До світанку лунала музика, довго не стихали розмови, сяяли щастям очі грушківчан та гостей села.
Грушки живуть! У села є майбутнє! Прекрасні творчі резерви, активні та небайдужі люди, креативна молодь – ось що є підставою вірити у перспективу.
Любіть, цінуйте своє село, вболівайте за його долю, повертайтеся сюди, куди б не закинуло вас життя! Тут рідний дім, тут чекають вас батьки, тут радіють вашим успіхам і завжди вибачать вам усі провини.
Тетяна Тикуцька.
Фото Михайла Євменчука.

Поділитися

Share to Google Plus
Share to LiveJournal
Share to MyWorld
Share to Odnoklassniki

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *