Кожній дитині потрібен сімейний затишок

 

Виховання дітей у закладах інституційного догляду дещо суперечить ідеї формування самостійної особистості, незалежно від волі та добрих намірів керівництва і персоналу закладу. Адже дитина, яка виховується в інтернатному закладі, завжди перебуває у підпорядкуванні, залежності від дорослих, які несуть за неї юридичну відповідальність і не може діяти без їх дозволу. Тому зусилля педагогів закладу спрямовані переважно на виховання дисциплінованості, слухняності та розвиток пізнавальної сфери особистості. Це, безперечно, важливо для будь-якої людини, але розвиненість лише цих якостей не забезпечить успішної соціалізації вчорашнього випускника. Саме тому в Україні йде активна пропаганда того, що на зміну інтернатним закладам для дітей, притулкам, центрам соціально-психологічної реабілітації дітей має розвиватися мережа сімейних форм виховання (прийомні сім’ї, дитячі будинки сімейного типу), послуги сімей патронатних вихователів.

Прийомна сім’я – це сім’я або окрема особа, яка не перебуває у шлюбі, що добровільно взяла на виховання та спільне проживання від одного до чотирьох дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування.

Дитячий будинок сімейного типу – окрема сім’я, що створюється за бажанням подружжя або окремої особи, яка не перебуває у шлюбі, які беруть на виховання та спільне проживання не менш як 5 дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування. Вихованці перебувають у дитячому будинку сімейного типу до досягнення 18-річного віку, а в разі продовження навчання у професійно-технічному, вищому навчальному закладі I-IV рівня акредитації – до 23 років або до закінчення відповідних навчальних закладів. Загальна кількість дітей у дитячому будинку сімейного типу не повинна перевищувати 10 осіб, враховуючи рідних.

В Україні передбачено запровадження нової форми виховання – патронату над дитиною, як альтернативи інституційному догляду дітей, які перебувають в складних життєвих обставинах.

Патронатний вихователь – це особа, яка за участі інших членів сім’ї, за плату (5 прожиткових мінімумів на місяць) надає послуги з тимчасового (від 3 до 6 місяців) догляду, виховання та реабілітації дитини у своїй сім’ї. Патронатними вихователями можуть бути громадяни України, які мають досвід виховання дитини, відповідні житлові умови для надання послуг з догляду, виховання та реабілітації дитини у своєму приміщенні.

Формування перспективного суспільства починається з сім’ї. Тож, якщо ви зараз перебуваєте у пошуку роботи, маєте досвід виховання власних дітей, та бажаєте допомогти тим дітям, які цього потребують, якщо вас зацікавили форми сімейного виховання, про які згадується в даній статті, звертайтеся до органів місцевого самоврядування або до служби у справах дітей за додатковою інформацією.

Володимир Кайдалов, спеціаліст І категорії відділу у справах дітей та соціального захисту населення Іршанської селищної ради.

 

 

 

Поділитися

Share to Google Plus
Share to LiveJournal
Share to MyWorld
Share to Odnoklassniki

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *