Вона назавжди залишиться в наших серцях

Життя не стоїть на місці… Одні приходять у цей світ, а інші його залишають. 22 березня минає 40 днів, як перестало битися серце працьовитої жінки, мудрого керів-ника, активного громадського діяча, визначної жительки смт Нова Борова Шибецької Надії Михайлівни.
Більше 40 років Надія Михай-лівна віддала педагогічній діяльності. 34 роки вона очолювала один із найкращих у районі за-кладів дошкільної освіти – Новоборівський ЦРД «Казка». За роки роботи на посаді створила творчий, дружний, висококваліфікований колектив, який підняв імідж закладу до обласного рівня.
За вагомий внесок в освітню галузь селища та району, за високі успіхи у справі виховання та навчання освіченої творчої особистості, запровадження сучасних педагогічних технологій та науково-методичних досягнень Надію Михайлівну високо оцінила держава, нагородивши нагрудним знаком Міністерства освіти і науки «Відмінник освіти України», почесним званням «Заслужений пра-цівник освіти України».
Жителі селища, педагогічний колектив, батьки вихованців глибоко сумують із приводу втрати цієї Людини.
У серці кожного, хто особисто знав Надію Михайлівну, назавжди залишаються лише теплі спогади.
– Із Шибецькою Надією Михай-лівною доля звела мене у 1983 році, коли відкривався дитячий садок заводу ЗБВ (нині Новоборівський центр розвитку дитини «Казка»). Надія Михайлівна приступила до обов’язків завідувача до-шкільним закладом, а мені за-пропонувала посаду вихователя-методиста.
Це була творча, енергійна жінка, професіонал у дошкіллі, яка зуміла разом із колективом вивести дитячий садок «Казка» в число кращих закладів району та області. Вона була вимоглива до працівників, а в першу чергу до себе. Які б заходи не проводилися з дітьми, батьками чи персоналом закладу – вони повинні були стати надзвичайними, казковими і відповідати назві закладу «Казка», – розповідає Наталія Іванівна Коваленко, колишній завідувач Новоборівського ЦРД «Казка».
– У 1997 році молодим спеці-алістом-початківцем я переступила поріг Новоборівського дошкільного навчального за-кладу «Казка». Надія Михайлівна, як керівник цього закладу, стала для мене взірцем творчого педагога, організатора, професіонала. Вона постійно впроваджувала в практику передові форми роботи, не зупинялася на досягнутому і вела колектив закладу до нових творчих висот. Своїм талантом і багаторічним досвідом вона спрямовувала колектив на успішне і якісне виконання завдань виховання і навчання дошкільнят.
Я вдячна Надії Михайлівні за те, що вона розкрила переді мною безмежний, цікавий, неповторний світ дитинства, світ творчості, світ казки, – ділиться спогадами Наталія Георгіївна Шкорбот, директор Новоборівського ЦРД «Казка».
– Довгий час працювала з Надією Михайлівною, яка була щирою, доброю людиною, небайдужою до чужої біди. Уміла знайти спільну мову з кожним працівником закладу, з кожним батьком і кожною дитиною, хоча, іноді це досить не просто. Надія Михай-лівна вміла підбадьорити та допомогти, коли щось не вдається. Її поважали всі колеги та прислухались до порад, – згадує Тетяна Василівна Шемітько, помічник вихователя.
– Прийшовши на роботу 10 років тому в ЦРД «Казка», я застала Шибецьку Надію Михайлівну на посаді вихователя-методиста. Вона надавала методичну допомогу в роботі з дітьми та батьками. Була  для мене не тільки гарним наставником, а й чудовим другом, завжди знаходила,  що сказати, та підтримувала, коли щось не вдавалось. Надія Михайлівна залишиться в моїй пам’яті чудовою людиною та методистом із великої букви, – каже вихователь Анна Андріївна Синяк.
– Хай ці кілька слів власних спогадів будуть виявом щирої вдячності моїй наставниці, людині, від якої отримала уроки науки, мудрості і професійного досвіду. З Надією Михайлівною доля мене звела у 2009 році у Новоборівському ЦРД «Казка», куди я прийшла працювати на посаду вихователя. З перших днів вона намагалася передати мені всі свої знання.
Шибецька Н.М. зробила неоціненний внесок у розвиток до-шкільного закладу. Мудра, комунікабельна, енергійна людина – такою буду її пам’ятати завжди. На мою думку, якщо в пам’яті залишилося багато чудових спогадів про людину, то вона прожила гідне та щасливе життя, – мовить Ніна Леонідівна Поліщук, вихователь.
– Дуже вдячна Надії Михайлівні за її доброту, за співчуття, адже вона була поруч і в радості, і в горі. Вдячна їй за те, що вона прийняла мене на роботу, на якій я працюю вже 28 років. Це людина з великої літери, яку буду пам’ятати все своє життя, – говорить Марія Федорівна Тищенко, помічник вихователя.
– Шибецька Н.М. була інтелігент-ною жінкою, мудрим та відповідальним керівником. Я завжди захоплювалася працьовитістю, винахідливістю, бажанням не відставати від часу та талановитістю, якою була наділена Надія Михайлівна. Вдячна за те, що наші стежки переплелися, адже вона навчила мене педагогічній майстерності та йти вперед і не зупинятися на досягнутому, – розказує вчитель-логопед Світлана Миколаївна Гецнар.
Життєвий шлях Шибецької Н.М. – це зразок людської гідності, добропорядності та толерантності. Нехай нам буде втіхою, що вона подарувала усім близьким стільки любові і тепла. Будемо молитися за неї. Вічний спочинок дай їй, Господи, а світло віковічне нехай їй світить. Нехай спочиває з миром. Вона назавжди залишишся в наших серцях!
Вічна їй пам’ять!
Людмила Прищепа.

Поділитися

Share to Google Plus
Share to LiveJournal
Share to MyWorld
Share to Odnoklassniki

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *