Євроінтеграція 2017: досягнення та невдачі

Протягом усього минулого року ЗМІ неодноразово писали про процес євроінтеграції України, відзначали найважливіші кроки та події, оцінювали зради і перемоги, складали графіки і публікували цифри, що стосуються «євротематики».  Успіхи України у виконанні положень Угоди про асоціацію з Європейським Союзом експерти оцінюють по-різному: говориться як про повний провал, так і про цілковитий тріумф. Ужгородський прес-клуб із допомогою Офісу Віце-прем’єра з європейської інтеграції підготував інформацію про головні досягнення та невдачі України у минулому році.

Досягення

– Однією із головних «євроінтеграційних» подій у 2017 році стало набрання чинності Угоди про асоціацію з ЄС у повному обсязі. Це, передусім, додало зобов’язань, які Україна має виконати у певні терміни. «На сьогодні прогрес виконання Угоди неоднорідний, залежить від сфери, обсягу зобов’язань у кожній сфері, інституційної спроможності профільних міністерств тощо», – зазначають  в Офісі Віце-прем’єра з європейської інтеграції.

– Окремої уваги заслуговує безвізовий режим з країнами Євросоюзу, якого так довго чекали українці. За даними Держприкордонслужби, за півроку з початку дії безвізу з країнами ЄС співробітники Держприкордонслужби України оформили 355 тисяч українців, які скористалися перевагами спрощеної системи.

– У жовтні минулого року було затверджено План заходів з виконання Угоди про асоціацію (на основі комплексного аналізу прогресу у виконанні Угоди про асоціацію), визначено обсяг правових та інституційних заходів щодо її виконання. «На основі урядового плану заходів планується також затвердити політичну урядово-парламентську «дорожню карту» гармонізації законодавства з правом ЄС на виконання Угоди про асоціацію. Проект «дорожньої карти» на 2018 рік містить євроінтеграційні законопроекти, які вже очікують на розгляд Верховної Ради, а також ті, які ще має внести Уряд після розробки в міністерствах», – коментують представники Офісу Віце-прем’єра.

– Із важливих документів, також було затверджено  Стратегію комунікації європейської інтеграції на період до 2021 року, ратифіковано Конвенцію про правила походження товарів – «ПанЄвроМед».

– Також ухвалено головні рамкові законопроекти у сфері енергетики та та енергоефективності: Про енергоефективність будівель,   Про ринок електричної енергії,  Про створення Фонду енергоефективності,  Про житлово-комунальні послуги,  Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання

– Також у 2017 році Україна зробила перший крок до наближення до стандартів Цифрового ринку ЄС : ухвалено закон про електронні довірчі послуги (реформа електронного цифрового підпису відповідно до норм ЄС).

– У сфері екології ухвалено рамкові закони – «Про оцінку впливу на довкілля» (в цілому), закон «Про стратегічну екологічну оцінку» пройшов перше читання.

– Розроблені та затверджуються дорожні карти наближення законодавства України до права ЄС у сферах державних закупівель, санітарних та фітосанітарних заходів, поштових та кур’єрських послуг, комп’ютерних та телекомунікаційних послуг, послуг з міжнародних морських перевезень. Ці документи стануть основою для рішень щодо відкриття ринку ЄС для України у цих сферах.

– Крім того, розпочато офіційні переговори щодо укладення Угоди про оцінку відповідності та прийнятність промислової продукції (АСАА) для трьох перших секторів на першому етапі (електромагнітна сумісність, низьковольтне електричне обладнання, безпека машин) – це зменшить нетарифні бар’єри для нашого промислового експорту до ЄС.

– Набув чинності закон «Про державну допомогу суб’єктам господарювання» та початок функціонування уповноваженого органу з питань державної допомоги – визначено Антимонопольний комітет.

– Розроблено рамковий закон «Про засади державної політики у сфері європейської інтеграції» (наразі опрацьовується у юридичному управління ВРУ), яким створюються інституційні механізми для ефективного виконання Угоди (в т.ч. залучення комітетів ВР на початкових етапах розробки євроінтеграційних законопроектів, посилення спроможності Секретаріату ВР стосовно аналізу відповідності праву ЄС, фільтрування ще на етапі реєстрації законопроектів, які прямо суперечать праву ЄС тощо). Це в т.ч. стосується внесення змін у Регламент ВРУ.

– Розроблені та схвалені стратегічні документи на основі європейських підходів та з врахуванням зобов’язань Угоди про асоціацію: Національну стратегію управління відходами до 2030 року та нову Енергетичну стратегію до 2035 р. На черзі –  схвалення Національної транспортної стратегії України на період до 2030 року та Плану її реалізації.

– Затверджено План заходів з підготовки до запровадження спільного авіаційного простору України з Європейським Союзом та його державами-членами. Україну включено до індикативних карт Європейської транспортної мережі TEN-T тощо.

– У сфері безпечності та якості продуктів харчування/санітарних та фітосанітарних заходів – також є прогрес. Зобов’язання України у цій сфері – одні з найбільш масштабних в рамках Угоди про асоціацію і передбачають створення в Україні гармонізованої з європейською системи контролю безпечності та якості харчової продукції. Для їхнього виконання у повному обсязі треба імплементувати більше 250 актів ЄС.

– Ухвалений рамковий реформаторський Закон «Про державний контроль, що здійснюється з метою перевірки відповідності законодавству про безпечність та якість харчових продуктів і кормів, здоров’я та благополуччя тварин» (більшість норм набирають чинності з квітня 2018 р.) Закон передбачає повне оновлення системи державного контролю безпечності та якості харчових продуктів, що базується на прийнятому у Європі принципі від «лану до столу». Його мета – посилення захисту здоров’я та життя українців. «Загалом для реалізації закону необхідно ще розробити та ухвалити близько 40 підзаконних актів», – зазначають аналітики.

Невдачі

– Перша і основна проблема – відставання і гальмування реформ: за даними Навігатора Угоди, із загальної кількості (551), законодавчих актів, директив ЄС, які мала виконати чи впровадити Україна, наразі «зелене світло» і статус «виконано» мають тільки 82, 10 – частково виконані, 107 – не виконані, а 352 тільки чекають на розгляд.

– Саме через неналежне виконання реформ та проблеми з корупцією в Україні  Євросоюз заговорив про можливе скасування безвізового режиму. Питання піднімалося у ЗМІ уже двічі за останні два місяці. Єврокомісія у своєму звіті висунула до України 6 вимог, невиконання яких потягне за собою серйозну загрозу скасування безвізу: 1) посилити співпрацю з установами ЄС для запобігання ризикам нерегулярної міграції; 2) проводити кампанію з інформування про обов’язки і права в рамках безвізу; 3)  забезпечити незалежність, ефективність та стійкість антикорупційних реформ; 4) відновити авторитет НАЗК і створити ефективну систему верифікації електронних декларацій; 5) скасувати поправки щодо електронного декларування антикорупційних активістів; 6) посилити зусилля по боротьбі з організованою злочинністю, в тому числі шляхом виділення достатніх ресурсів на Національну поліцію. Крім того, у лютому 2017 року Рада ЄС затвердила механізм призупинення безвізових режимів з третіми країнами, який, зокрема, передбачає 5 факторів, які можуть стати  причиною скасування безвізу: чотири з них стосуються питання міграції, одна – гальмування реформ.

– Через те ж невиконання зобов’язань Україна не отримала від Європейського Союєу останній транш макрофінансової допомоги на 600 мільйонів євро у рамках затвердженої у 2015 році програми на 1,8 млрд євро. Україна не виконала 4 із 21 умови надання такої допомоги.

– Серед проблемних сфер Офіс Віце-прем’єра з євроінтеграції називає транспортну: протягом року не імплементовано жодної директиви ЄС. «Це найскладніший сектор щодо ухвалення законів у Верховній Раді, найбільш проблемний щодо адаптації – морський транспорт», – коментують в Офісі.

– «Немає прогресу і на митниці – щодо приєднання України до Конвенції про єдиний режим транзиту та Конвенції про спрощення формальностей у торгівлі товарами (зокрема, чекає на ухвалення законопроект №5627)», – додають аналітики Офісу.

– Проблемною залишається також сфера екології: не імплементовано директиву про зменшення вмісту сірки в деяких видах палива, також очікуються зміни у сфері якості атмосферного повітря і щодо використання ГМО.

– У сфері громадського здоров’я поки що не імплементовані директиви ЄС про стандарти якості та безпеки забору і зберігання  крові.

Підготували Анна Семенюк та Ярина Денисюк на основі інформації Офісу Віце-прем’єра з питань європейської та євроатлантичної інтеграції у рамках проекту «Просування реформ в регіони» Програми Європейського Союзу «Підтримка громадянського суспільства в Україні».

ЗА ПОСИЛАННЯМИ ПРЕС-КЛУБУ

Поділитися

Share to Google Plus
Share to LiveJournal
Share to MyWorld
Share to Odnoklassniki

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *