«А той третій празник – святе Водохреща…»-

звучить у відомій усім нам колядці. Це велике і завершальне свято зимового циклу, яке українці відзначають із давніх-давен. 19 січня в усіх храмах здійснюється освячення води, яка, за народним повір’ям, очищає та зцілює. У день Хрещення Господнього люди бажають скупатися в ополонці, аби позбутися тілесних та духовних недуг.
Чудове і справді народне свято відбулося цьогоріч у селі Грушки. Уперше за багато років його жителі сім’ями прийшли на берег місцевого ставка. Тиха молитва, щирі вітання, дзвінкий сміх – усе переплелося, створюючи атмосферу урочистості та єднання.
Настоятель Давидівської церкви отець Миколай провів обряд освячення криничної води, а згодом і ставка, тричі опустивши хрест в ополонку, прорубану заздалегідь. Після цього усі бажаючі (таких, до речі, було немало) занурилися в крижану воду. Грушківчани щиро вірять, що хрещенська купіль ніколи не призведе до застуди, тому пірнали навіть діти.
Ті, хто скупався в ополонці, говорили про прилив позитивних емоцій, покращення настрою та зародження віри у міцне здоров’я на цілий рік.
Гостей свята частували смачною рибнорю юшкою та гарячим вітамінним чаєм. Усі мали змогу зігрітися, а за потреби і переодягтися у теплому та затишному рибальському наметі  громадської організації «Грушківський рибацький рай». Саме її очільники в особі Миколи Мудрого, Павла Левченка та Петра Гринчука і стали ініціаторами, організаторами та виконавцями водохрещенського заходу. Ці люди, не шкодуючи ні часу, ні сил, ні власних коштів, влаштували  незабутнє свято.
Від імені жителів грушківської громади та гостей дійства хочеться подякувати їм за активну громадянську позицію, за турботу про дозвілля односельців та прагнення розвиватися і втілювати плани в реальність. А ще – за ті світлі враження та яскраві емоції, отримані від свята Хрещення Господнього!
Тетяна Тикуцька.