Анатолій Вдовиченко: «Чесність у науці – головна доброчинність ученого»

Нещодавно нашому земляку з Нової Борової Анатолію Вдовиченку за значні особисті заслуги у науково-педагогічній діяльності, вагомий внесок у розвиток науки й освіти присвоєно почесне звання професора Полтавського національного технічного університету імені Юрія Кондратюка.

Наукову діяльність Анатолій Вдовиченко розпочав ще студентом, працюючи за сумісництвом у науково-дослідному секторі Дніпропетровського гірничого інституту. Під керівництвом відомих науковців він займався удосконаленням методів інтенсифікації бурового процесу. За високі досягнення у навчанні й науковій діяльності він був рекомендований на навчання в аспірантуру.

Перші наукові роботи на виробництві він розпочав до-слідженнями щодо впровадження нової технології буріння глибоких свердловин (до 2000 м) при розвідці родовищ кам’яного вугілля в межах Львівсько-Волинського вугільного басейну.

Наступним важливим етапом його наукової діяльності стали низка досліджень з оптимізації і автоматизації алмазного буріння в умовах північно-захід-ної часини Українського щита (Житомирський регіон).

Уперше в Україні Анатолій Вдовиченко експериментально дослідив процес вибіркового стирання керну і розробив методику підвищення достовірності опробування, яка була реалізована при розвідці Буртинського графітового родовища (Хмельницький регіон).

Важливим напрямком його наукової діяльності є екологія. Спільно із науков-цями Житомирського с/г інституту (нині ЖНАУ) були досліджені процеси впливу відходів бурових промивальних рідин на агрохімічні властивості й біологічну активність ґрунтів та розвиток і якість с/г культур. Він установив відсутність негативного впливу відходів бурових рідин в умовах дерново-підзолистих ґрунтів Полісся навіть при високих концентраціях забруднення (до 10 т/га). Узагальнення і систематизація цього досвіду дозволили визначити оптимальні шляхи поліпшення екологічних характеристик промивальних рідин і розв’язати проблему їх утилізації.

Анатолій Вдовиченко спільно із фахівцями Науководо-слідного інституту нафтової промисловості «МАСМА» розробив нову змащувальну добавку до промивальних рідин з високими екологічними характеристиками. Розробка зареєстрована як винахід патентом України. За його участі була розроблена та впроваджена у виробництво механізована лінія приготування промивальних рідин, яка вдвічі підвищила продуктивність праці та у 1,5 рази скоротила собівартість робіт при високих екологічних характеристиках технологічного процесу

Анатолій Іванович обґрунтував нові погляди на фізико-хімічні поверхневі явища при руйнуванні гірських порід алмазним інструментом та виявив важливі закономірності впливу поверхнево-активних речовин на процес алмазного буріння, які дозволяють розробити сучасне покоління породоруйнівного інструменту.

Незважаючи на шалену критику з боку деяких наукових авторитетів, його ідеї одностайно підтримали відомі вітчизняні й закордонні науковці, доктори наук О.О. Бочечка (Інститут надтвердих матеріалів НАН України), П.П. Єрмаков (Український хіміко-техноло-гічний університет), А.В. Ножкіна (Всеросійський НДІАЛМАЗ), В.І. Власюк (Тульське НДГП), І.В. Шагулей (Санкт-Петербургський ДТУ) та багато інших.

За ініціативи Анатолія Вдовиченка спільно із науковцями ДП «НДІ ННП «МАСМА» здійснена низка ретельних досліджень при використанні методу біолокації для пошуків і розвідки родовищ блочного каменю, розсипних і корінних титанових родовищ та підземних вод. Метод був рекомендований як допоміжний на всіх стадіях геологорозвідувальних робіт.

Найважливішою сферою сучасної наукової діяльності Анатолія Івановича є дослідження проблеми розвитку національного нафтогазовидобутку як основи економічної стабільності і незалежності України. На підставі глибокого аналізу досліджень відомих науковців він додатково обґрунтував твердження про невичерпність світового вуглеводного потенціалу та екологічну доцільність інтенсифікації й оптимізації нафтогазовидобутку та рішуче підтримав позицію справжніх учених світу про відсутність суттєвого антропогенного впливу на глобальну зміну клімату.

За його ініціативи розроблений і підтриманий широким колом науковців і громадськості та направлений Уряду України проект Концепції широкомасштабних заходів щодо інтенсифікації і оптимізації нафто-газовидобутку з урахуванням відновлювальних процесів. За рахунок реалі-зації Концепції очікується ви-рішення глобальних соціально-економічних і екологічних проблем в Україні.

Перебуваючи у складі різних державних комісій з приймання результатів наукових досліджень і нових розробок технологій геологорозвідувального буріння, Анатолій Вдовиченко завжди виявляв неухильну принциповість, тому що вважає, що чесність у науці є головною доброчинністю вченого. Було багато випадків, коли він не підписував акту приймання недосконалої розробки, незважаючи на шалений тиск із боку вищого керівництва. І є багато фактів, коли Анатолій Іванович доводив свою правоту навіть перед чиновниками найвищих рівнів.

Анатолій Вдовиченко брав активну участь у геологічному вивченні, пошуках та розвідці родовищ підземних вод, будівельних матеріалів, бурого і кам’яного ву-гілля, чорних, кольорових і рідкісних металів, золота й алмазів у різних регіонах України. Безпосередньо очолював і органі-зовував розвідку найбільших родовищ України: Клинцівське золоторудне, Стремигородське титано-апатитове, Пержанське берилієве, Буртинське графітове.

Анатолій Іванович має вагомий досвід педагогічної діяльності. Працював викладачем Навчально-курсового комбінату та понад 15 років учителем з профорієнтації у середній школі. Ініціював і взяв активну участь у проведенні в Полтавському університеті що-річних науково-практичних конференцій «Співпраця наукових установ і підприємств у розвитку нафтогазової галузі й підготовці фахівців» з 2011 року. Ці 7 конференцій заклали основи тісної співпраці Спілки буровиків України, університету та провідних нафто-газовидобувних підприємств в освітянській і науковій діяльності.

За його наполегливої діяльності була відновлена у науковому переліку спеціальність «Буріння свердловин» та відкрита підготовка фахівців у Полтавському НТУ. Анатолій Іванович сприяв залученню провідних підприємств галузі в організації виробничих практик, стажуванню студентів і їх працевлаштуванню, а також активно долучився до організації в університеті курсів підвищення кваліфі-кації фахівців нафтогазової галузі за європейськими стандартами.

А.І. Вдовиченко був головою оргкомітету 25-ти міжнародних наукових конференцій. Узяв участь в 20-ти спеціалізованих міжнародних конференціях, на яких виступав з науковими доповідями.

У центрі уваги наукової і практичної діяльності Анатолія Вдовиченка постійно перебуває проблема підготовки висококваліфікованих кадрів, зокрема й науковців вищої кваліфікації – кандидатів і докторів наук.

Учений відкрито виступає проти фальсифікацій в науці, викриваючи при цьому зловживання конкретних осіб і навіть видатних авторитетів.

Анатолій Іванович особисто розробив проект нового Положення про присудження наукових ступенів за бальною системою, який широко оприлюднений у ЗМІ, наукових виданнях, обговорений на наукових конференціях. Він бере активну участь в роботі наукового комітету Громадської ради та науково-методичній комісії при Міністерстві освіти і науки. Учений подав низку пропозицій з удосконалення системи освіти в Україні, деякі із них взяті до уваги.

Як відомий громадський діяч, Анатолій Вдовиченко взяв активну участь у створенні Національного суспільного телерадіомовлення України. Був учасником організа-ційних конференцій та кандидатом у члени Наглядової ради у сфері освіти і науки. Виступив із доповіддю про інформаційні загрози для суспільства на засіданні Національної ради з питань телерадіомовлення України.

Анатолій Вдовиченко – Голова правління Спілки буровиків України, головний редактор науково-практичного журналу «Буріння», академік АТН України, експерт у сферах геологорозвідки, розробки родовищ корисних копалин, екології, природоохоронних технологій, геотехнологій і підготовки кадрів, автор 125 опублікованих наукових праць. Почесний розвідник надр. Нагороджений медаллю Л.І. Лутугіна та іншими галузевими відзнаками, а також нагородами за активність у відроджені та становленні національної духовності.

Петро Єрмаков, професор Державного хіміко-технологічного університету, доктор технічних наук.
Оександр Бутильський, журналіст.

Поділитися

Share to Google Plus
Share to LiveJournal
Share to MyWorld
Share to Odnoklassniki

3 Responses to Анатолій Вдовиченко: «Чесність у науці – головна доброчинність ученого»

  1. Володимир Васильович Лузан

    На доповнення додам, що Анатолій Іванович навчався в Київському геологорозвідувальному технікумі, де у 1966 році став на першу сходинку геологічної діяльності, отримавши диплом з відзнакою. І нині він підтримує зв’язки з рідним навчальним закладом, намагаючись допомогти в непростий час нашого виживання.
    Здоров’я, натхнення і творчих успіхів Вам Анатолію Івановичу!
    З повагою, Директор КГРТ 1998 – 2011 рр. В.В. Лузан

  2. Колектив ТОВ НВО «Нікос» тепло і щиро вітає Вдовиченко Анатолія Івановича з Почесним званням професора Полтавського національного технічного університету імені Юрія Кондратюка та висловлює глибоку повагу до вагомих досягнень в його діяльності, багатолітнього досвіду, різнобічним знанням, не байдужості до подій і людей нашої країни.
    Завдяки кипучої енергії і ентузіазму Анатолій Іванович продовжує свою діяльність і в організації багатьох всеукраїнських та міжнародних конференціях і виставках, і всі ці події з натхненням відображає в своїх статтях. Наш колектив бере приклад з його працьовитості, яку він проявляє все своє життя.
    Бажаємо Анатолію Івановичу міцного здоров’я, творчої наснаги, невгамовної енергії, нових звершень та перемог!

  3. Ирина Коробова

    Я учился с Анатолием на одном курсе в Днепре. Я пользовался на экзаменах его прекрасными конспектами, – своих у меня не было. А на практических и лабораторных занятиях мы были в одной паре, он выполнял задания, я был статистом и вместе мы получали “зачеты”. Не знаю, как было бы без его помощи все пять лет. Да и многих еще он бескорыстно вытаскивал за “уши” в учебе.
    Я помогал отцу Анатолию служить в его церкви в Житомирской обл. в качестве дьякона. Видел, как его любят прихожане.
    Всю жизнь поражаюсь его работоспособностью, энергией, разносторонней деятельностью.
    Александр Бутыльский.

    Анатолий Иванович приезжал в мой город несколько раз, общий знакомый меня с ним познакомил. Много общались. Очень интересный человек, – казалось, нет такой темы, такой области, в которой он не разбирался бы досконально. И за столом, за горилочкой он душа компании. Поздравляю Вас, профессор!
    Владимир Коцарь.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *