«Україна калинова» – нова збірка віршів Анатолія Пантуса

Нещодавно побачила світ нова збірка поезій відомого поета-земляка Анатолія Пантуса «Україна калинова». Доля подарувала автору дивовижну радість відчуття рідної мови. Його віршовані рядки часто проникливі й точні. Книга «Україна калинова» наповнена особливою енергетикою слова, у ній автор постає романтиком, який усім серцем любить рідну землю, своїх краян  та неньку-Україну, яка постає в образі калини.

Невипадково поезія цієї збірки схожа на самого автора – яскрава, романтична, з вірою в майбутнє.

Зокрема, у першій частині книги «Зорі калинові» Анатолій Пантус оспівує воїнів-героїв Хорошівщини Віктора Прохорчука, Пилипа Слободенюка, Олексія Богуша, Олега Яндюка, Миколу Кучера, Сергія Порозінського, Сергія Фролова, що віддали своє життя, захищаючи рідну країну: «Янголи святі», «Урок мужності», «Цвіти, Вкраїно, як троянда-ружа», «Світлини».

Понад три роки триває міцна дружба автора з військовим духовим оркестром 26-ї артилерійської бригади (м. Бердичів), учасники якого завжди підтримують Анатолія Антоновича. У новій збірці автор присвятив вірш цій артилерійській бригаді – «Бердичівські артилеристи» і оркестру – «Військовий оркестр». Також поет прославив у віршах «Штурмова десантна дев’яносто п’ята» та «Танкова бригада» подвиги і мужність воїнів зі знаної 95-ї аеромобільної бригади з Житомира і танкової бригади з Новоград-Волинського.

У збірці Анатолій Пантус присвятив декілька поезій нашим жінкам-землячкам, які відомі у рідному краї своїми творчими та трудовими здобутками – Галині Ширченко, Лілії Ковальчук, Валентині Забродській, Ірині Левківській, Людмилі Шевчук, Людмилі Малярчук, Ірині Сівінській: «Є в нас Галиночки і Лілі», «Дороги долі», «Цвіте ніжно-біла калина».

У другій частині збірки «Україна калинова» чимало ліричних віршів присвячено одному із головних символів України – калині: «Не ламай калину», «Цвіте ніжно-біла калина», «Калинове диво», «Калиновий чай», «Калина», «Ти, калино, дивна», «Посади калину», «Порятуємо калину», в яких приваблює передусім глибока, непідробна любов до своєї бать-ківщини:

«Земля священна нам Всевишнім дана,
ЇЇ ім’я найкраще – Україна.
На ній хизується красуня незрівняна,
Яку ми величаємо – Калина…»

Вірші Анатолія Пантуса залишають помітний слід у душі читача. Писати чисті та світлі поезії автору допомагає почуття любові до родини, рідного краю, своїх земляків, без яких він не бачить ні свого життя, ні своєї творчості.

Думка поета завжди розчинена в самій тканині вірша, природно розвивається в ній і йде в нескінченність. Підвищена вразливість уживається в ньому з довірливістю та відкритістю душі, яка переповнена почуттям любові й ніжності.

Його поезія душевна й емоційно витончена. Поетичні рядки цієї книги свідчать про тонке спри-йняття світу, про небайдужість до всього, що оточує та хвилює кожного з нас. Автор перебуває у постійному творчому пошуку. Він шукає цікаві нові поетичні образи, символи.

Вірю, що Анатолій Пантус зна-йшов шлях до вдячного читача.

Марія Сидоренко.

 

Поділитися

Share to Google Plus
Share to LiveJournal
Share to MyWorld
Share to Odnoklassniki

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *