Секрети подружнього довголіття

Багато років проживає у Малогорошках (смт Хорошів) родина Виклюків. Це дуже працьовиті люди, які чесно і сумлінно трудилися аж до виходу на заслужений відпочинок (та й зараз без роботи не сидять, хоч мають поважний вік); спільно виростили, виховали, вивчили двох дітей, подружили, діждали онуків. Усе життя з повагою ставилися до людей, заслужили шану у своїх трудових колективах. Поважають їх сусіди, мешканці села і селища.

Нещодавно, 3 листопада, Марія Пилипівна та Андрій Петрович відзначили 55-річчя подружнього життя. А це, погодьтеся, дуже вагома і промовиста дата.

Непростою була доля цієї сім’ї. Марія Пилипівна родом із нашої Жовтнівки. Андрій Петрович – з Івано-Франківської області. Познайомилися молоді люди й поєднали свої долі у далекому Казахстані – як тоді казали, «на цілині» у 1962 році. Андрій Петрович там працював трактористом, а Марія Пилипівна – малярем-штукатуром. Після народження пер-вістка, Віктора, молоді батьки змушені були покинути Казахстан, бо дитині не підходив клімат. Переїхали до Маріїної сестри в Самару (тоді Куйбишев), де та працювала лікарем. Вилікували синочка. Виріс здоровий хлопець, який згодом служив у десантних військах і пізніше обрав професію військового. Батьки завжди мали від командування лише подяки за сумлінне несення служби їхнім сином.

Коли родина проживала в Самарі, Марія Пилипівна працювала у виправній колонії суворого режиму інженером планового відділу. Має за той період роботи багато подяк. Приїздили до них у заклад фахівці з інших виправних трудових колоній пере-ймати досвід,бо у них гарно була поставлена робота з людьми, засуджені поводилися добре. З того часу Марія Пилипівна ще більше утвердилася в переконанні, що до всіх людей – не залежно від їх статусу і стану, потрібно ставитися з повагою і по-людськи. Цьому завжди разом із чоловіком навчала і своїх дітей.

Через кілька років так склалися родинні обставини тут, на Горошківщині, що Виклюки на сімейному зібранні вирішили поїхати додому в Україну доглянути старого хворого батька Марії Пилипівни. Забирали його до себе в Самару, а там він не зміг бути, сумував за своєю домівкою. Приїхали сюди, але батько скоро помер. Проте Марія Пилипівна та Андрій Петрович більше не повернулися в Росію, збудували в Малогорошках новий будинок, влаштувалися на роботу. Тут народилася у них донечка Лариса, яка дуже гарно вчилася в школі, здобула професію банківського працівника і працювала в «Ощадбанку».

Андрій Петрович понад 30 років сумлінно трудився слюсарем у «Райсільгосптехніці». Він навіть мав клеймо кращого за професією. Марія Пилипівна 24 роки чесно і добросовісно працювала в ПМК-4 бухгалтером. Обоє мали за свій труд відзнаки та нагороди, повагу від керівництва та колег.

Так розпорядилася доля, що нині їх діти зі своїми родинами проживають далеко від батьків. Віктор – у Росії в Тюменській області, а Лариса – за океаном, у далекій Канаді. Проте вони ледь не щодня спілкуються з батьками, не залишають їх без уваги та піклування, живуть їхніми проблемами і радостями, намагаються віддавати їм ту любов і ласку, родинне тепло, у якому виростали самі. Допомагають спілкуванню сучасні засоби зв’язку та інтернет.

Дідусь із бабусею теж знають усі новини про своїх дітей та трьох дорогих онуків, яких безмежно люблять.

Коли заводимо з ювілярами розмову про секрети їхнього сімейного життя, то вони, десь напівжартома, відповідають: «Ми завжди були в роботі й нам не було коли сваритися». А ще Марія Пилипівна додає: «Треба ставитися з повагою один до одного і завжди поступатися в якихось спірних питаннях – тоді буде мир і злагода».

В оселі цього шанованого подружжя і до сьогодні, як і в молоді роки, панує атмосфера любові й поваги, взаєморозуміння. Це відчувається в кожному слові й кожному порусі їх обох. Під час спілкування з ними наповнюєшся світлом і теплом, бо воно проміниться з їхніх очей.

Хай же буде ще довгим вік цього гарного подружжя, хай ще багато років вони спільно радіють успіхам своїх дітей та онуків!

Надія Панченко.

Поділитися

Share to Google Plus
Share to LiveJournal
Share to MyWorld
Share to Odnoklassniki

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *