Це потрібно живим…

22 вересня в актовій залі Хорошівської гімназії для старшокласників було проведено урок памґяті до Дня партизанської слави. Це свято встановлено в  Україні «…на підтримку ініціативи  ветеранів  війни та з метою всенародного вшанування подвигу  партизанів  і  підпільників  у період Великої Вітчизняної війни 1941-1945 років, увічнення їх пам’яті…» згідно з Указом Президента України «Про День партизанської слави» від 30 жовтня 2001 року № 1020/2001.

Участь у заході взяли учителька історії Олена Ковальчук, бібліотекарка центральної районної бібліотеки для дорослих Людмила Шевчук, учні 11-Б класу Анна Герасимчук, Павло Горшкальов, Рувім Недзельський, Світлана Опанасюк і Зоя Речиць, які виступили в ролі краєзнавців та біографів.

Людмила Шевчук провела вступну бесіду. Далі одинадцятикласники ознайомили присутніх із зародженням партизанського руху, діяльністю підпільників в Україні і на Житомирщині.

В історії Другої світової війни партизанський і підпільний рух має величезне місце. Це була добровільна і жорстока боротьба народів за свободу і незалежність. Рух опору нацистам, пізніше партизанський рух існував в меншій чи більшій мірі в Польщі в 1940 році, а пізніше він спалахнув у Югославії, Франції, Північній Італії. Найбільшої сили і масштабу він досяг у 1941-1944 роках в Україні, Білорусії та Росії. Гучний резонанс серед населення окупованих німцями територій мали рейди партизанських загонів С. Ковпака, А. Мельника, О. Сабурова, М. Наумова, О. Федорова. До речі, ковпаківці в 1943 році були в нашому краї, зокрема, на кар’єрі в с. Писарівці та Краївщині. Житомирщина, переважна частина якої вкрита лісами, у 1943 році стала справжнім партизанським краєм: тут налічувалось близько 36 тисяч чоловік, які діяли в партизанських з’єднаннях, загонах і диверсійних групах.

За мужність і героїзм у боротьбі з нацистськими окупантами звання Героя СРСР отримали 95 партизанів України, а Сидір Ковпак і Олексій Федоров удостоєні цього звання двічі.

Золотими літерами в історії вписано ім’я Сидора Ковпака – командира відомого партизанського загону. За час війни ковпаківці знищили 18 тисяч німецьких солдатів, розгромили 56 гарнізонів, зруйнували біля 100 мостів, 40 нафтових веж. 963 партизани з’єднання Ковпака були нагороджені орденами і медалями.

Присутніх на заході вразила розповідь про юну підпільницю з Малина Ніну Сосніну. 18-річна Ніна очолила Малинське підпілля. Разом із сім’єю (батько, мати, брат) стали активними борцями, вели агітацію серед словацьких та угорських частин, які дислокувалися в Малині, здійснили напад на залізничну станцію, передавали зброю партизанам, друкували і розповсюджували листівки, зривали набір молоді до Німеччини. У 1943 році Ніна потрапили в оточення, була спалена живцем, уціліла лише її коса. Опоетизований монолог юної патріотки розгортається у «Баладі про дівочу косу» Валентина Грабовського.

Учителька історії Олена Ковальчук зауважила, що в Україні рух Опору поділявся на дві течії: радянську та націоналістичну. Організація українських націоналістів розглядала війну між Німеччиною та СРСР як можливість відновлення незалежності Української держави. Комуністичний та націоналістичний партизанський і підпільні рухи наблизили час перемоги.

Бібліотекарка Людмила Шевчук провела бібліогра-фічний огляд літератури.

Під час заходу звучали пісні «Ах, туманы мои, растуманы» у новій обробці та виконанні Віталія Козловського, «Йшли селом партизани» у виконанні хору Вищої духовної тернопільської семінарії, транслювалися фрагменти з фільму «Залізна сотня» Олеся Янчука.

У кінці години партизанської слави присутні пом’янули хвилиною мовчаннях усіх захисників рідної землі.

Знаючи історію, цінуючи подвиги наших дідів та прадідів, з надією крокуємо у мирне майбутнє.

Валентина Шевчук.

 

Поділитися

Share to Google Plus
Share to LiveJournal
Share to MyWorld
Share to Odnoklassniki

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *