Рідна моя Гацьківка…

Серед полів, лісів та перелісків на Горошківщині загубилося невеличке село Гацьківка Кропивнянського старостинського округу. Кажуть старожили, що засноване воно було ще в часи навали монголо-татар на Київську Русь. Проте достовірно того ніхто не може підтвердити. Більш точними є дані про те, що сучасна Гацьківка утворилася в 30-х роках минулого століття з хуторів, де жили господарі-хлібороби. Будинки та господарські будівлі з цих хуторів було перевезено в одне місце, і утворилося село.

Хоча нині тут проживає мало людей і здебільшого це представники старшого покоління, проте тут мешкають небайдужі люди, які люблять свій край, рідну землю і хочуть про це розповісти іншим. Традиційно в Гацьківці щороку відзначають День села.

Як правило, організатором і натхненником цього заходу виступає завідуюча сільським клубом Галина Павлівна Бутрик.

От і цього разу 23 вересня за її ініціативи в черговий раз відбулося це святкування. Гостей із багатьох куточків району, області зустрічали короваєм на вишитому рушнику. Галина Павлівна промовляла привітання гостям, а коровай вручала дівчинка Ангеліна Білокур (на фото).

Перше слово було надано земляку, яким дуже пишаються гацьківчани, – народному артисту України Юрію Григоровичу Градовському. Він, як правило, завжди буває на таких заходах, бо саме в цьому невеличкому селі про-йшло його босоноге дитинство і юність. Саме тут народився і розвивався його талант до музики, любов до пісні і народного мистецтва. Тому слово Юрія Григоровича, як завжди, було дуже зворушливим, сповненим дорогих спогадів. Він подарував землякам власний вірш про рідне село:

Як солодко спиться у маминій хаті,
Що заховалась в садку край села,
Старенький диван і подушка із м’яти –
Солодшого в світі нема…
Там мама моя у терновій хустині
До школи будила колись,
А батько у пригоршні перші суниці
Мені з косовиці приніс.
На вигоні хлопці після обіду
До ночі ганяють м’яча.
Свариться тітка, бо дядько знов п’яний
Від плугом заробленого могорича.
У клубі сільському гуде дискотека
Під п’ятирядний баян.
З фронту його притягнув самоучка
Орденоносець Іван.
Парубки чубляться знов за дівчину
Думає кожен: «Моя», –
Та тямки не мають, що та красуня
Любить давно Василя.
О, дивний цей сон золотого дитинства
І близький, й далекий такий,
Де мама моя у терновій хустинці
І батько іще молодий…

Учасниками концерту були школярі Кропивнянської школи, місцеві жителі, а також запрошені співочі колективи з Ягодинського та Фасівського старостинських округів.

Глядачі дуже тепло сприймали виступ ансамблю «Фасівчанка» та співочого гурту «Мальви» з Ягодинки.

Вели свято студентки Яна Кравченко, Настя Бутрик.

Традиційно тут ушанували найстарших та наймолодших жителів села, подружні пари, що вже відсвяткували золоте весілля, відзначили найкращі обійстя.

Після урочистої частини та концерту було, за давнім українським звичаєм, щедре частування, а потім танці допізна.

Валентина Пархомчук, фото автора.

 

Поділитися

Share to Google Plus
Share to LiveJournal
Share to MyWorld
Share to Odnoklassniki

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *