Талант бути матір’ю:

новоборівчанка гідно виховала восьмеро дітей, дев’ятеро онуків та правнука

Закінчити школу, здобути освіту, збудувати успішну кар’єру або ж просто вдало вийти заміж – реалії сучасного суспільства, які доводять, що більшість людей зараз – справжні кар’єристи. Якщо раніше дітей боялись народжувати, бо не знали, як їх виховати та прогодувати, то зараз жінкам ніколи, адже в їхньому життєвому плані на це часу немає. Так можна говорити про більшість жінок, але не про новоборівчанку Ольгу Павлюченко, яка все своє життя присвятила вихованню дітей.

Народившись у воєнні роки, Ольга Платонівна не знала, що таке мир, достаток та відпочинок. Натомість змалку старанно навчалася, доглядала за меншими братами, вела домашнє господарство і тяжко працювала з матір‘ю на фермі. Жінка розповідає, що на життя ніколи не скаржилась та й більшого нічого не просила, адже поряд завжди мала близьких людей, які любили, поважали та підтримували. Тому пріоритетом на майбутнє вважала створення міцної великої та дружної сім’ї. А коли у свої 20 Ольга зустріла гарного та надійного юнака Павла з сусіднього села, то зрозуміла, що це саме той, із яким вона готова прожити у любові все своє життя та гідно виховувати дітей. Невдовзі пара одружилася, а згодом уже раділи народженню першої дитини.

Павло намагався забезпечувати сім’ю усім необхідними, а Ольга стала справжньою берегинею домашнього вогнища та люблячою матір’ю. Мрія жінки про велику сім’ю здійснилася – у пари народилося восьмеро дітей. І щасливі батьки робили все для того, щоб збудувати власний дім та переїхати з тісних бараків, у яких жили раніше. Діти згадують, як щиро раділи переїзду, хоча знали, що доведеться ще більше працювати. У сім’ї Павлюченків роботи ніколи не боялись: діти змалку ділили між собою обов’язки по дому, поки батьки були на роботі.

Працювати, готувати, вчити з дітьми уроки, доглядати та не обділити любов’ю й увагою жодного – Ользі Платонівні доводилося встигати все, та й на брак часу вона ніколи не скаржилась, навіть коли з’явилися онуки. Хоч клопотів значно побільшало, та жінка не втрачала жодної можливості побути з ними. Ольга тішилась, а онуки настільки любили її товариство, що кожного року після літніх канікул у бабусі вони навідріз відмовлялися роз’їжджатися додому. Сотні казок, скоромовок та тисячі ви-вчених віршів – стільки всього розповідала Ольга Платонівна онукам, які відмовлялися лягати спати без неї та казок на ніч.

Цьогоріч жінці виповнюється 75, та попри поважний вік вона невтомно працює та щиро радіє кожному візиту дітей і онуків. Незмінними традиціями залишаються щотижневі зустрічі, коли Ольгу Платонівну приїжджає навідати вся її така омріяна, дружна та велика сім’я.

Попри всі негаразди, які траплялись на шляху цієї жінки, вона стала гідною людиною, вірною дружиною, люблячою матір’ю та щасливою бабусею, яка цінує своє життя за можливість бути поряд зі своїми рідними.

Тож, якщо у когось досі виникають сумніви, ким бути тяжче – бізнеследі чи матір’ю, то відповідь очевидна.

У день її ювілею всі діти, онуки, правнуки, рідні та знайомі хочуть виразити Ользі Платонівні слова подяки за гідне виховання та життя, сповнене любові, гармонії та добробуту.

Вікторія Кос.
На фото: О.П. Павлюченко з родиною.

 

Поділитися

Share to Google Plus
Share to LiveJournal
Share to MyWorld
Share to Odnoklassniki

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *