Ще літ тобі й літ, моє рідне село

Коли подивишся на географічну карту України, побачиш на ній безліч малесеньких краплиночок. Такими краплинками позначені наші українські села – на Слобожанщині й Волині, Закарпатті й Поділлі, Буковині й Поліссі. Кожне з них має свою назву, історію, звичаї. І всі вони є невід’ємною частиною нашої славної неньки-України.

Отож і наші невеличкі поліські села – Грушки та Грабняк – загубилися серед буйної зелені садів і лісів, веселкового різнотрав’я та пшеничних ланів. Вони також пишаються своїм славним минулим, своїми мудрими працьовитими жителями, які з оптимізмом сприймають ті зміни, що відбуваються сьогодні в державі, і своєю скромною працею разом із мільйонами таких же, як вони, трударів творять новітню історію незалежної України.

Та не хлібом єдиним живуть сільські жителі. Вміють гарно працювати, і гарно відпочивати. Теплого серпневого літнього дня грушківчани та грабняківці дружно зійшлися до будинку культури, щоб разом відзначити свято громади, яке традиційно святкується у нас в день Медового спаса, день пам’яті святих великомучеників Маккавеїв. На свято завітали не лише місцеві жителі, а й багато наших земляків із різних куточків України. Зал будинку культури був заповнений. Відкрила свято виконуюча обов’язки старости села Світлана Бахур, яка зустріла гостей пишним короваєм на білосніжному вишитому рушнику. З любов’ю вітала вона всіх жителів громади та гостей свята, розповіла про історію сіл, про їх славне минуле та сьогодення. З привітальним словом звернувся до присутніх на святі Хорошівський селищний голова Володимир Столярчук. Він привітав усіх зі святом громади, з наступаючим Днем Незалежності України і з побажаннями миру, злагоди та процвітання вручив подарунки для громади.

А потім розпочалась концертна програма, під час якої з теплотою та щирістю згадувалось про багатьох грушківчан та грабняківців. У першу чергу привітали найстарших жителів громади, які є нашою мудрістю, нашими учителями і наставниками. Вітали на святі наймолодших грушківчан, подружні пари із золотим та срібним весіллями та молодят, які протягом року стали на весільний рушник. З особливою вдячністю згадували учасників бойових дій в антитерористичній операції на сході нашої держави, які з перших днів стали на захист незалежної України.

Гарний настрій для всіх присутніх створювали аматори сцени Грушківського будинку культури – вокальні й танцювальні колективи, солісти й декламатори. Всім учасникам концерту глядачі віддячували гучними оплесками.

По закінченню концертної програми всіх присутніх на святі запросили до гостини наші сільські господині, які приготували багато смаколиків української кухні – і козацький куліш, і запашну поліську юшку, і пампушки, і пироги та багато інших страв. Гості ласували кулінарними шедеврами, спілкувалися між собою, жартували, веселилися – і все це створювало атмосферу великої дружної сільської родини. А увечері всі бажаючі зібралися на молодіжну дискотеку.

Багато зусиль доклали організатори та учасники свята для того, щоб воно пройшло на належному рівні, не залишило нікого байдужим. Ми щиро вдячні їм за таке яскраве дійство, а також дякуємо за фінансову допомогу в проведенні свята, яку надали ТОВ «Грін Ленд Славута» (керівник Сергій Лисак) та СФГ «Грушківське» (керівник Микола Крижов).

Цьогорічне свято Грушківської громади вперше проходило в умовах об’єднання наших сіл у Хорошівську об’єднану територіальну громаду. То ж в кінці серпня делегація від Грушківського старостинського округу взяла участь у святкуванні Дня селища в Хорошеві. Дуже приємно, що наш округ здобув перше місце за підсумками проведення Святкового ярмарку. Я впевнена, якщо ми всі разом так гарно святкуємо, значить разом будемо гарно працювати, докладаючи всіх зусиль для процвітання нашої об’єднаної громади.

Коли святкує вся громада, душа радіє від того, що живе наше українське село, що не зламали його дух ні горе-реформи, ні економічні кризи. Споконвічна селянська мудрість допомагає нам вижити, вистояти і не втрачати віри та надії всупереч усім негараздам. Я вірю в щасливе майбутнє українського села і хочу завершити розповідь такими милими серцю рядками:

Я в Бога проситиму щиро довіку,
Щоб ти іще довго і довго цвіло.
І щоб накували зозулі без ліку
Ще літ тобі й літ, моє рідне село.

Ольга Волошко.

 

Поділитися

Share to Google Plus
Share to LiveJournal
Share to MyWorld
Share to Odnoklassniki

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *