Розвиток геологічної галузі – локомотив у розбудові економіки держави

Саме такою була основна ідея науково-практичної конференції, яка відбулася 25 серпня у селищі Нова Борова на базі ТОВ «Житомирбуррозвідка» НАК «Надра України» та Житомирської геологічної експедиції ДП «Українська геологічна компанія» за участі Спілки буровиків України.

Конференція називалась «Видатні досягнення Житомирської геологорозвідки та їх роль у сучасному розвитку регіону». Вона була присвячена 70-річчю діяльності Житомирської геологорозвідки, 40-річчю досягнення світового рекорду швидкості алмазного буріння та 50-річчю початку впровадження алмазного буріння.

У роботі конференції взяли участь ветерани Житомирської геологорозвідки, представники Держгеонадр України, Інституту геологічних наук НАН України, Академії технологічних наук України, Спілки буровиків України, органів місцевого самоврядування та ЗМІ.

Мета конференції – привернути увагу влади і су-спільства до геологорозвідки як однієї із найважливіших галузей сталого соціально-економічного розвитку регіонів і в цілому країни, визначити можливі шляхи її відродження та відзначити заслуги ветеранів геологорозвідки.

Завдання заходу – оцінити видатні досягнення Житомирської геологорозвідки, переосмислити їх значення та роль у сучасному соціально-економічному розвитку регіону, обговорити проблеми геологорозвідки та визначити оптимальні напрямки їх вирішення. Актуалізувати дослідження з історії розвитку геологорозвідки.

Із привітаннями до учасників конференції виступили почесні гості: завідуюча відділом геології корисних копалин Інституту геологічних наук НАН України Олена Ремезова, доктор геологічних наук, професор почесний президент Спілки буровиків України, Міністр геології України (1981-1997 рр), перший заступник голови ВР України 1-го скликання академік Микола Гавриленко, президент Академії технологічних наук України, академік НАН України Анатолій Морозов, директор Інституту геологічних наук, академік НАН України Петро Гожик, голова оргкомітету міжнародної наукової конференції по породоруйнівному інструменту, доктор технічних наук Микола Бондаренко, член-кореспондент НАН України, доктор технічних наук, професор Володимир Бондаренко, генеральний директор НТП «Бурова техніка», академік УНГА Віталій Вітрик, перший заступник голови правління Спілки буровиків України, представник Спілки у Польщі Михайло Малов, начальник дільниці Житомирської ГРЕ (1978 р.) Олександр Бутильський, голова правління НВО «НІКОС», кандидат технічних наук Микола Єрмаков, начальник Ковельської ГРЕ (2001-2015 рр.) Сергій Кириченко.

Привітання також надіслали нинішній начальник Волинської ГРЕ Сергій Вишневський, директор Київського заводу бурової техніки Руслан Бабіч. голова Закарпатської організації Спілки Михайло Гавриш і ветерани геологорозвідки Іван Мартиненко, Віталій Данилко, Василь Осійчук та багато інших.

З доповідями на конференції виступили такі учасники:

Сергій Поляков – директор ТОВ «Житомирбуррозвідка». Його доповідь – «Історія та перспективи розвитку Житомирської геологорозвідки». Він виклав коротку історію розвитку геологорозвідки. На завершення наголосив, що на даний час ТОВ «Житомирбуррозвідка» має одну з найпотужніших виробничих баз геологорозвідувального буріння. Підприємство виконує повний комплекс геологорозвідувальних, гідрогеологічних, інженерно-геологічних, еколого-геологічних, проектувальних робіт, усіх видів буріння. Ці його потужності можуть бути повністю використані на розвиток галузі та економіки держави в цілому.

Анатолій Вдовиченко – голова правління Спілки буровиків України, академік АТН України, головний інженер Житомирської, Рівненської та Північної ГРЕ (1985-2002) виступив із доповіддю «Видатні досягнення Житомирських геологорозвідників та їх роль в сучасному розвитку»; Зокрема він сказав, що не дивлячись на широке використання нових дорогих імпортних технологій, продуктивність і рентабельність сучасного геологорозвідувального виробництва не в змозі перевищити вітчизняного рівня, досягнутого ще в 70-х роках минулого століття, а науково-виробничі експерименти, які широко проводили в той період, і які не вимагали великих вкладень, досягали світових рекордних показників, не перевершених до теперішнього часу.

Алмазне буріння в ОГРП почало впроваджуватись в 1967 р. (50-річний ювілей). Цього ж року було пробурено 1000 м із місячною продуктивністю швидкістю 207 м. З 1970 р. були розпочаті дослідно-методичні роботи з удосконалення технології буріння, завдяки яким у цьому році уже досягли 27,7 тис м при середній продуктивності 408 м, а кращих бригад – 489 м.

Комплекс заходів, здійснених у 1971 р. дозволив збільшити річні обсяги буріння до 30,4 тис м. У кінці 1972 р. в ОГРП була проведена Всесоюзна школа передового досвіду з алмазного буріння.

У результаті удосконалення технології і організації робіт в ОГРП високими темпами підвищувались показники алмазного буріння. В 1974 р. продуктивність уже досягла 701 м, а в 1975 р. перевищила 1000 м, кращі бригади бурових майстрів В.А. Чуйкова і Г.Ф. Лавренчука досягли рубежів 1077 и 1159 м.

З метою визначення потенційних можливостей досягнутого рівня техніки, технологій і організації бурових робіт у серпні 1977 р. (рівно 40 років тому) провели науково-виробничий експеримент по досягненню найвищої швидкості алмазного буріння на завершальній стадії дорозвідки Пержанского родовища берилію. В эксперименті були задіяні дві бригади (№ 2 і № 5) бурового майстра А.Е. Литвинчука.

У результаті експерименту була досягнута рекордна продуктивність буріння похилих свердловин глибиною до 300 м у твердих абразивних породах (гранітах): 2346 м (бригада № 2) і 2468 м (бригада № 5). Для порівняння: продуктивність на цій дільниці складала 1200 м, максимальна – 1374 м. Бурильник А.А. Ковальчук досяг рекордної змінної проходки – 52 м. Середня механічна швидкість склала – 6,5 м/год, максимальна – 10 м/год.

У результаті умілого поєднання наукової і виробничої діяльності була достроково завершена розвідка унікального родовища світового значення і на багато років визначена перспектива розвитку цілого регіону. Переконливо доведено наявність значних резервів вітчизняної техніки, технології при раціональному їх використанні й високому рівні кваліфікації робітників та інженерно-технічних кадрів.

Ігнорування досягнутого вітчизнянного досвіду при прийнятті рішень оновлення бурового обладнання за рахунок придбання дорогої імпортної техніки завдає масштабної шкоди. Доповідач підтвердив висловлену вище думку конкретними прикладами невдалого придбання та використання наддорогої імпортної техніки. Якби ці бездарно витрачені десятки мільярдів доларів були вкладені в розробку нафтогазових родовищ на суходолі, як це пропонувала Спілка буровиків України, то держава сьогодні змогла б видобувати 30 млрд кубічних метрів газу на рік, щоб забезпечило її повну енергетичну незалежність. А так все втрачено назавжди.

14 липня цього року відбулись слухання в Комітеті ПЕК ВРУ з питання незадовільної роботи ПАТ «Укрнафта». Представники Спілки буровиків України, які взяли участь у цих слуханнях, виступили із такою заявою: «Головна причина незадовільної роботи ПАТ «Укрнафта» – вкрай не професійний іноземний менеджмент.

Відрахування видобувних підприємств на геологорозвідувальні роботи складають щорічно більше 10 млрд грн, із яких геологорозвідці дістається менше 1%. При мінімальній річній потребі 1,5 млрд грн уряд виділяє на цю важливу справу всього 100 млн (7%).

Реформа геологічної галузі в Україні, яка за-пропонована провідними фахівцями, не потребує додаткового фінансування, навпаки, значно скорочує недоцільні ви-трати і тісно ув’язується із загальною адміністративною реформою. Без розвинутої економіки ні освіта, ні медицина, ні управлінська надбудова існувати не можуть.

Розвиток масштабних робіт із розвідки і видобутку бурштину є найбільш оптимальним напрямом відродження геологорозвідки і вирішення соціально-економічних проблем депресивних регіонів По-лісся. Для цього потрібні невеликі кошти – сота доля від витрат на адміністративну реформу.

Високоефективним гальмом розвитку галузі є Держгеонадра. В порушення усіх діючих норм 9 місяців затримується надання дозволу на видобуток уранової руди «Східному гірничо-збагачувальному комбінату», підприємству із 65-річною історією. Три місяці не працюють уранові шахти Смолінська й Інгульська, 2200 шахтарів уже третій місяць без зарабітної плати, підприємству нанесений збиток на 300 млн грн.

Микола Костенко – голова Науково – редакційної ради Держгеонадр України, доктор геологічних наук, ветеран Житомирської геологорозвідки. У своїй доповіді він сказав: «У сучасних умовах держава не в змозі належним чином фінансувати геологорозвідку. Необхідно проявляти ініціативу в пошуках інвесторів. Запропонована концепція реформування геологіч-ної галузі передбачає централізацію геологічного контролю, наукове і методичне супроводження та регіональні стратегічні дослідження. Все інше, зокрема і ліцензування, необхідно передати на місця».

В’ячеслав Семенченко – головний інженер ПАТ «Кварцсамоцвіти», головний механік Олевської ГРП (1972-1981рр.), головний енергетик Житомирської ГРЕ (1981-1983 рр.). Він розповів про рекорди, досягнуті Житомирською ГРЕ при розвідці Пержанського берилієвого родовища у 80-х роках минулого століття: «В кінці 1973 року гірничі бригади Олевської партії вийшли на рівень передових, а в 1974 р. перевищили показники кращих бригад Мінгеології СССР».

Микола Василенко – старший гідрогеолог, начальник партії (1983-2012 рр.). Зокрема він сказав: «Житомирська експедиція у свій час провела пошуки і розвідку питних підземних вод майже для усіх районів області. Для забезпечення Нової Борової пробурені 5 експлуатаційних свердловин та розпочато будівництво станції обеззалізнення. За останні 20 років не зроблено нічого, щоб увести цей водозабір в експлуатацію. Люди п’ють брудну воду із Іршанського водосховища. Кошти, які витрачаються на очистку цієї води, потрібно переорієнтувати на облаштування водозабору підземних вод. Це питання має постійно перебувати в центрі уваги органів місцевого самоврядування».

Петро Андрусяк – депутат Хорошівської районної ради, настоятель Свято-Андріївської парафії, протоієрей. У своєму виступі він підкреслив, що незважаючи на складний фінансовий стан, геологи завжди брали активну участь в розбудові церков, тобто, сприяли духовному відродженню нації.

Руслан Семеній – заступник голови Новоборівської об’єднаної громади, наголосив, що влада Новоборівської об’єднаної територіальної громади готова до плідної і конструктивної співпраці з Житомирською ГРЕ та ТОВ «Житомирбуррозвідка».

З повідомленням «Видатні діячі Житомирської геологорозвідки» виступив  директор Хорошівського народного музею Олександр Голяченко. Він поінформував учасників конференції не лише про іменитих геологів, які, фактично, створили гірничо-добувну галузь у нашому краї, таких як академіки О.Є. Ферсман та Є.К. Лазаренко, але й про «місцевих самородків», які тривалий час працювали в експедиції та за свою працю отримали вагомі державні нагороди або ж високі наукові звання.

Ветерани, які взяли участь у роботі конференції, були відзначені грамотами.

За результатами обговорень конференція ухвалила: визнати видатні досягнення Житомирської геологорозвідки актуальними в сучасних умовах та такими, що відіграють важливу роль у розвитку регіонів; підтримати концепцію реформування геологічної галузі в Україні, в якій передбачено посилену централізацію державного геологічного контролю, науково-методичного супроводу та регіональних досліджень; передачу на місця усіх інших функцій геологорозвідки, зокрема і ліцензування; реформування регіональних геологорозвідувальних підприємств з прив’язкою до адміністративного устрою; розпочати підготовку до відзначання 75-річного ювілею Житомирської геологорозвідки, яке призначити на травень 2022 року; підготувати до ювілею книгу з історії Житомирської геологорозвідки; широко висвітлити матеріали конференції у ЗМІ.

За матеріалами конференції підготувала Надія Панченко.

 

Поділитися

Share to Google Plus
Share to LiveJournal
Share to MyWorld
Share to Odnoklassniki

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *