«Солодка» робота на пасіці…

Професійне свято бджолярів – День пасічника в Україні щорічно відзначають 19 серпня.

Як відомо, мед є продуктом вічності. Він має один із найвищих показників строку зберігання серед харчових продуктів. Уявіть: знайдений у гробницях фараона запечатаний в глечиках мед до цього часу залишається їстівним і придатним для вживання! Ця довговічність пояснюється його хімічним складом: продукт природним чином є кислотним, із низьким умістом вологи, що робить його досить непривітним середовищем для різноманітних бактерій.

Підраховано, що кожна сьома тонна світового меду – українська. На пасіках країни сьогодні «працює» близько п’яти мільйонів бджолиних сімей.

Знаний на теренах не тільки району а й області пасічник із села Папаніно Андрій Антонюк із дитинства осягав дідівську науку бджільництва. Адже ще маленьким бігав до дідуся Давида Герасимовича по солодкі смаколики на пасіку. Та й батьки Андрій Давидович і Лідія Романівна постійно тримали невелику пасіку. Покійний батько любив поратись коло бджіл і цю любов передав синові. Саме тому по закінченню Краївщинської школи у 80-тих роках минулого століття вирішив юнак обрати професію пасічника. Із відзнакою закінчив Республіканський навчально-виробничий комбінат по бджільництву. Згодом, відслуживши строкову службу, на запрошення нині покійного голови колгоспу с. Дворище Василя Платоновича Сидоренка, пішов працювати на пасіку. Зустрів свою другу половину – Надію. Ось уже близько тридцяти років дружина є надійним тилом та головною помічницею на власній пасіці для пана Андрія (фото 1). Разом вони виростили та виховали двох синів Олександра та  Віктора і красуню донечку Вікторію. З дитинства батько прищеплював любов до важкої праці бджоляра та передавав набуті знання дітям. І вони батькову науку засвоїли на відмінно. Бо, хоч і здобули різні професії, нині своє життя пов’язали з бджільництвом.

Андрій Андрійович має до 80 вуликів. Усі біля будинку в саду в добре огородженому місці, щоб комахам було комфортно існувати. Чоловік каже, що робота на пасіці зовсім не солодка.

– Бджоли – незважаючи на те, що самі маленькі, є великими трудівницями. Хоч би коли ти підійшов до вулика – чи вдень, чи вночі – комахи постійно гудуть. Навіть якщо втомлюються, то завмирають усьо-го на кілька хвилин, а потім знову починають трудитися. Такої ж працьовитості бджоли вимагають і від людини, яка ними опікується. Адже поратися на пасіці треба цілий рік. Але найбільше роботи тоді, коли качаєш мед, – ділиться пасічник.

Щоліта пан Андрій із синами вивозять свої чималі пасіки до Кіровоградщини на цвітіння соняха.

-Там такий сприятливий клімат для цієї культури, що бждоли збирають найсмачніший в Україні соняшниковий мед. І за сезон цвітіння за гарної погоди можуть наносити меду на два збори. На пасіці згаяний день неможливо наздогнати, – розповідає господар.

Для бджіл характерна висока організованість. У кожному вулику існує чіткий розподіл обов’язків: найголовніша – матка, вона влітку відкладає яйця до двох тисяч за один день. Також є бджоли, які постійно перебувають біля неї, вони – доглядальниці. Є охорона, яка стежить, щоб до вулика не залетіла чужа бджола. Одні комахи збирають пилок, інші – прополіс.

Аби бджоли давали багато смачного меду, вони мають бути здоровими, адже ці комахи теж хво-ріють на різні недуги. За словами пана Андрія, пасічник мусить дбати про чистоту у вулику, адже там можуть завестися кліщі. Ворогами бджіл є ще оси і шершні. Вони часто крадуть мед із вуликів, а можуть ще й нападати на медівниць. Трапляється, що рій відлітає і заселяється в іншому місці, та це стається тоді, коли господар погано дбає про своїх трудівниць.

Сам Андрій Андрійович за сумлінну працю на пасіці неодноразово нагороджувався різними відзнаками. Зокрема, у 2011 році за рішенням Президії Спілки Пасічників Андрію Андрійовичу Антонюку було вручено Диплом Почесного пасічника У країни. Цьогоріч із нагоди професійного свята його вагомі здобутки у бджільництві, багаторічну сумлінну працю управління агропромислового розвитку облдержадміністрації відзначило Грамотою.

Уміло поєднує Андрій Антонюк знання про бджіл із знаннями про лісове господарство. Ось уже понад 17 років сумлінно трудиться майстром лісу у Володарськ-Волинському лісництві ДП «Пулинський лісгоп АПК». Для більшої ефективності в роботі здобув освіту в Малинському лісотехнікумі. Набуті навички та знання активно втілює у своїй діяльності, про що свідчать багато відзнак та нагород.

Як каже пан Андрій, для нього розрадою для душі є мисливство. Любить побродити з рушницею зимовим лісом і вполювати різну дичину.

Та до будь-якої справи він підходить грунтовно.

Андрій Андрійович є вправним господарем, адже власний будинок і всі господарські будівлі звів власноруч. Він і знаний пасічник, бо ж увесь свій час приділяє маленьким трудівницям. Високопрофе-сійний лісник, якого цінують і поважають на роботі. А також, звичайно, люблячий дідусь, який тішиться своїми онучатами і мріє, що і вони стануть продовжувачами славної династії бджолярів.

Честь і хвала трудівникам пасік Хорошівського району, які приносять до столу кожного жителя неповторний дар землі та сонця. Велика подяка вам за наполегливість, вірність народним традиціям, любов до своєї землі. Нехай добробут, радість творчості, відчуття гармонії з природою стануть винагородою всім бджолярам за терпіння та працю.

Ірина Сівінська.
На фото: А.А. Антонюк з дружиною та донькою.

 

Поділитися

Share to Google Plus
Share to LiveJournal
Share to MyWorld
Share to Odnoklassniki

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *