Європейські гроші для української науки: як виграти фінансування від програми «Горизонт 2020»

Угода про асоціацію з ЄС, як основний євроінтеграційний документ для України, передбачає, зокрема, гармонізацію і співпрацю у сфері наукових і технологічних досліджень. Це і чимало нових можливостей, у тому числі фінансових, для науковців.
Так, у 2014 році ЄС запроваджує нові програми у сфері освіти та науки – освітню програма «Еразмус+», а також науково-дослідну програму «Горизонт 2020». Горизонт-2020 – це одна з найбільших світових програм і наймасштабніша європейська, – наголошує керівник національного контактного пункту з досліджень та інновацій «Горизонту 2020» Таїсія Симочко. На допомогу тим, хто хоче взяти у ній участь, в Україні створено національні контактні пункти, які консультують щодо наявних конкурсів, написання проектів, а також можуть посприяти у пошукові партнерів за кордоном. Адже в основному йдеться про колегіальні проекти із залученням партнерів з різних країн, тобто створення консорціумів, що працюють над спільним проектом.
Загалом вже понад 60 колективів українських вчених спробували себе у програмі «Горизонт». Найбільше виграних проектів є за напрямом Д»ії Марії-Склодовської Кюрі». Це один із тематичних напрямів пріоритету «Передова наука», спрямований на підтримку навчання, мобільності та розвитку кар’єри науковців, як з країн Європейського Союзу, так і інших країн світу.
Фізики серед успішних грантерів «Горизонту 2020»
Наразі один з успішних прикладів є проект закарпатських фізиків з Ужгородського національного університету (у складі міжнародного консорціуму). Це проект «Accelerate», який стартував цьогоріч і триватиме до кінця 2020 року. Йдеться про дослідницьку інфраструктуру для фундаментальних і прикладних досліджень нових матеріалів та біоматеріалів. Вона надає відкритий доступ до широкого спектру інструментів та експертизи у дослідницьких спільнотах, з тим щоб підтримати її у всьому світі у вирішенні найбільш складних проблем досліджень матеріалів.
Мається на увазі створення наукової інфраструктури світового рівня, а зокрема і прогресивної лабораторії в Ужгороді. Партнерами фізиків з УжНУ у цьому проектів є науковці з таких країн, як Італія, Швеція, Бельгія, Нідерланди, Німеччина, Велика Британія.
5555555
Основну користь програми «Горизонт 2020» Таїсія Симочко формулює так: «Більшість науковців чи організацій хотіли б, звичайно, отримати фінансування. Але насправді основна цінність програми не у фінансуванні як такому, а у можливості розширити свій досвід, отримати доступ до передових наукових кіл Європи та впровадити чи реалізувати певну інноваційну ідею на практиці. Тому що більшість проектів спрямовані саме на апробацію інноваційних рішень і на їх впровадження на європейський ринок».
За словами керівника консультаційного пункту, програма «Горизонт 2020» має широку структуру і охоплює різні тематики. Вона поділена на три основні напрямки:
– передова наука, яка є відкритою для високоякісних індивідуальних та командних дослідницьких проектів в усіх галузях знань, включаючи гуманітарні;
– лідерство у галузях промисловості, в яких фінансується розробка нових технологій і матеріалів (в межах цього напряму доступні фінансові інструменти для впровадження інновацій у малому та середньому бізнесі);
– суспільні виклики, з широким спектром дослідницьких проектів від поліпшення якості транспорту, їжі, системи охорони здоров’я та безпеки до питань європейської ідентичності і культурної спадщини.
Своєю чергою, ці напрямки поділені на кілька тематичних конкурсів кожен. Наразі актуальними є дедлайни для подання проектів у сферах здоров’я та харчової безпеки. Підтримуватимуть інноваційні ініціативи в медицині, при чому не тільки від власне медиків, а й від організацій, дотичних до охорони здоров’я, об’єднань пацієнтів, громадських організацій тощо. Про актуальні конкурси можна дізнатися на офіційному сайті програми, а також від національних координаторів.
Інтертність науковців та низький рівень англійської
Загалом на фінансування науки та інновацій через програму «Горизонт 2020» передбачено бюджет обсягом близько 80 млрд. євро (2014-2020рр). Але активність українців у потенційному освоєнні коштів програми не надто висока. Таїсія Симочко коментує: «Якщо говоримо про організації (особливо приватні), то вони займають досить активну позицію і знають, чого хочуть. А от науковці і наукова спільнота України – здебільшого люди, які чогось хотіли б, але так, щоб щоб хтось за них це зробив. Якщо за кордоном науковці самі шукають можливості, їздять на різні виставки та інформаційні заходи, публікуються, то у нас, на жаль, дуже низький інтерес науковців до проектів такого типу.
Наприклад, коли проводимо інформаційні дні, їх відвідуваність є досить низькою. Людям треба по кілька разів писати і дзвонити, щоб вони зацікавилися і зрозуміли, про що йдеться. Але, звичайно, є приємні винятки. Окремі науковці активно намагаються включитися в програму. «Горизонт 2020» має дуже великі вимоги до компетенції, тому що конкурс високий, навіть найкращі колективи Європи не отримують підтримку всіх проектів, які подають. Але той, хто наполегливий, все ж має шанс домогтися успіху».
Лідерами у поданні проектів, за кількісними показниками, є Англія, Німеччина, Італія, Франція, Бельгія. Але якщо зважити на рівень успішності відносно до кількості поданих і фінансованих заявок, то ситуація змінюється, і виходить, що одними з найуспішніших є естонці. І навіть Україна у першій двадцятці.
Серед основних труднощів – низький рівень володіння англійською саме науковцями. А також низька видимість, тобто вони практично невидимі для європейських партнерів. «Наші організації, як правило, не мають публікацій у міжнародних збірниках, – констатує Таїсія Симочко. – Передові колективи запрошують, їх знають, але всім іншим важче. Якщо ти працюєш на регіональному рівні, готуєш публіцкації тільки українською і не їздиш на міжнародні наукові заходи, то ніхто про тебе і не дізнається.
Перешкодою є і те, що в Європі діє так звана клубність. Одні й ті ж колективи, переформатовуючись, переходять із проекту в проект, пробитися комусь новому досить важко, – є така думка. Але насправді є величезні можливості. За результатами перших 2 років подання проектів видно, що 30 % проектів, які отримали фінансування, були першопрохідцями, тобто вперше взяли участь у рамковій європейській програмі», – обнадіює Таїсія Симочко.
Від фермера до сімейного столу, – науковці у міжнародному харчовому проекті
Окрім фізиків, науковці активно користується ресурсами програми «Горизонт 2020» у галузі харчової безпеки. Місцеві науковці у співпраці зі словацькою організацією «CLS» реалізовують проект “SKIN”, що стосується коротких ланцюгів постачання харчових продуктів: від фермера до споживача, оминаючи великі супермаркети чи фірми, які займаються логістикою і постачанням. Робота науковців спрямована на те, щоб вдосконалити такі ланцюги зробити їх роботу ефективнішою. Проект сконцентрований на тому, щоб визначити найкращі існуючі приклади таких ланцюжків та мультиплікувати їх.
Як пояснила професор Надія Бойко, метою проекту є досягнення сталого сільськогосподарського виробництва в економічному, екологічному та соціальному плані, а також підвищення конкурентоспроможності європейських фермерів (і також фермерів транскордонних територій). Проект охоплює 25 регіонів Європи, і у тому числі Закарпатську область як прилеглу територію Словаччини і Угорщини. Ці регіони відібрані з 14 країн, які представляють більше 75% сільськогосподарських виробництв у ЄС та близько 70% сільськогосподарських земель, які використовуються в ЄС. Координатор проекту – партнер УжНУ – Університет Фоджі (University of Foggia) Італія. Італія, Бельгія, Чехія, Сербія, Ірландія, Угорщина, Польща, Великобританія, Франція, Нідерланди, Данія, Словаччина (Україна), Австрія, Іспанія – країни-учасниці.
Шанси українських науковців зросли
Коментуючи ситуацію щодо участі українців у конкурсах програми «Горизонт 2020» проф. Надія Бойко з багаторічного досвіду роботи у міжнародних консорціумах каже: «Зараз склалися справді непогані умови для участі українських колективів у конкурсі програми «Горизонт 2020» – тих, що будуть оголошені орієнтовно у жовтні – листопаді 2018 року (на 2 роки). Зокрема, Україна перебуває у відносинах асоціації з ЄС, МОН і керівництво без винятку усіх вишів та академічних установ на словах наголошують на актуальності участі українських колективів в рамкових програмах, є успішний досвід участі колективів у попередніх конкурсах, а безвізовий режим до того ж спростить робочі візити колективів, що співпрацюють та участь у конференціях.
Особливо сприятливими є умови для участі представників середнього та малого бізнесу, тобто невеликих підприємств. Значним є інтерес та успіх українських колективів у таких інструментах міжнародної співпраці, як обмін спеціалістів (програма Марі-Кюрі), мережевих проектах та проектах Еразмус Плюс та інші.
Однак реальна ситуація є далекою від ідеальної. Зокрема українські вчені все ще мало представляють свої результати і залишаються маловідомими за кордоном, проблематичною є також їх участь в міжнародних форумах через брак коштів, оскільки наука насправді все ще не вважається пріоритетом більшості вишів, дослідження, що виконуються, є часто поверхневими, неглибокими і не відповідають вимогам європейської наукової спільноти, сама програма РП8 (Горизонт 2020) не орієнтована навіть як колись раніше (РП7) – бодай частково (спеціальні конкурси) – на обов’язкове включення українських команд.
Тим не менше почастішали випадки, коли українські вчені очолюють піонерські напрями робіт. Зросли шанси участі українських колективів зокрема в дослідженнях когорт чи інших подібних до них, пов’язаних з необхідністю збору цінних даних у певному регіоні чи в нашій країні.
Проблемною залишається ментальність українських вчених, які в силу зневіри чи неготовності все ще є недостатньо активними гравцями на міжнародному та вітчизняному рівнях. З іншого боку, не дивлячись на численні спрощення, робота Європейської комісії теж є недосконалою і часто сильно бюрократичною, а самі конкурси є надзвичайно конкурентними, що відштовхує від участі також інші міжнародні колективи».
Надія Бойко переконана, що українським вченим треба бути більш наполегливими, більш скрупульозними в науковій роботі, орієнтуватися на друк праць за кордоном, на вимоги часу, бути відкритими до співпраці, брати участь у профільних професійних нарадах, представляти свої колективи на брокерських заходах і бути впевненими у своїх можливостях, обговорювати можливу співпрацю шляхом участі у вебінарах, мережах і повною мірою використовувати ІТ-ресурс.
«При цьому дуже важливо зрозуміти, що надіятись варто виключно на себе, оскільки загальнодержавна програма в цьому напрямі зазнала краху за різних – об’єктивних і суб’єктивних причин, і в основному це – відсутність єдиної національної системної стратегії участі України в програмі «Горизонт 2020» і людський фактор», – каже проф. Н. Бойко.
Запорукою успіху, стверджує професор, є активна участь у семінарах, інфо-днях, звернення за консультаціями, пошук партнерів, розміщення своїх профільних даних на форумах, відповідних сторінках Єврокомісії та активна участь як експертів, що оцінюють подані проекти.
Ганна Твердохліб, Ужгородський прес-клуб
Матеріал підготовано в рамках проекту «Просування реформ в регіони» Програма Європейського Союзу «Підтримка громадянського суспільства в Україні».

Поділитися

Share to Google Plus
Share to LiveJournal
Share to MyWorld
Share to Odnoklassniki

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *