Коли людина, перебуваючи на заслуженому відпочинку, залишається потрібною і підприємству, й багатьом близьким та знайомим, коли до неї ідуть за фаховою консультацією як до зразкового спеціаліста і просто за порадою як до мудрої і досвідченої особистості, тоді можна з упевненістю говорити про те, що ця людина свій земний шлях іде вірною стежиною, чесно трудиться і робить добро людям.

Саме так можна сказати про відому в районі й області жінку, добре знану й шановану в Рижанській громаді Олену Тимофіївну Українець.

Усе життя вона завжди серед людей, адже працювала бухгалтером, головним бухгалтером спочатку в Рижанському колгоспі «Дружба», пізніше в СВК «Дружба, потім – у СТОВ «Рижанське». Завжди працювала на совість, віддавала сили, знання і здоров’я роботі й людям. До колег та односельців ставилася завжди з великою повагою та любов’ю. І сьогодні зустрічає Олена Тимофіївна кожного з усмішкою на вустах і з добрим серцем. Завжди готова прийти усім на допомогу чи словом, чи ділом, нікому не відмовить у підтримці.

А виховали і зростили таку гідну і порядну людину шановані батьки-хлібороби та гарна родина. Оленка ще трирічною дівчинкою залишилася без батька, який загинув на фронтах Другої світової війни. З дитинства їй довелося пізнати гіркоту сирітської долі та ціну житнього окрайця. Ще з ранніх шкільних років Олена виявляла старання у навчанні та завзяття у праці, в тому числі й на колгоспній роботі. Тому саме керівники господарства запропонували дівчині після школи навчатися на бухгалтера.

Олена Тимофіївна здобула професію і понад півстоліття сумлінно працювала за обраним фахом. Вона завжди досконало володіла всією необхідною інформацією по господарству. З точністю знала, скільки гектарів ріллі виорано, засіяно, скошено зернових, заготовлено кормів, надоєно молока, який добовий приріст живої ваги тварин і все інше. Вболівала за стан справ у рідному господарстві. Завжди досконало виконувала свої посадові обов’язки і впродовж свого професійного життя була добрим наставником для десятків молодих спеціалістів та студентів, яких направляли до Олени Тимофіївни на практику. Усі вони їй вдячні за науку, багато підтримують і досі тісні стосунки зі своєю наставницею.

Окрім цього, Олена Українець завжди була активною у громадському житті. Односельчани неодноразово обирали її депутатом обласної, районної та сільської рад. Люди довіряли їй, бо знали, що ця небайдужа і мудра жінка працюватиме на благо громади. За свою невтомну працю та за заслуги перед державою Олена Тимофіївна нагороджена багатьма грамотами, відзнаками різних державних установ. Вона є кавалером ордену «Знак Пошани».

Такою ж сумлінною у роботі й порядною людиною Олена Тимофіївна виховала і свою доньку Наталію Ананченко. Нині вона очолює Хорошівську гімназію, уміло гуртує колектив на все нові досягнення у професійній та суспільній діяльності, має високий авторитет серед колег та в громаді району.

Оселя, яку свого часу Олена Тимофіївна зводила разом зі своїм чоловіком Василем, завжди потопає у квітах. Проживає господиня разом із донькою та зятем Олександром. У домі у них панує лад і взаєморозуміння, тут завжди гостинно зустрічають численних родичів і друзів – усіх господарі приймають із радістю і любов’ю, з хлібом-сіллю, для кожного знаходять добре слово і душевне тепло.

Із нагоди ювілею, який ось відзначатиме пані Олена, до її затишної домівки прийде багато людей, щоб привітати і подякувати їй за все те добро, яке вона несе людям.

Хай же буде ще довгим її земний шлях, хай кожен рік приносить лише здоров’я, благополуччя і радість спілкування з добрими людьми.

Світлана Федоренко.

 

Поділитися

Share to Google Plus
Share to LiveJournal
Share to MyWorld
Share to Odnoklassniki

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *