Її мистецькі обрії

Любов до малювання у Ніни Косякевич із села Жовтнівка проявилася ще з раннього дитинства. Найбільше за все вона любила малювати квіти: троянди, ромашки, маки. Їй до вподоби яскраві сяючі фарби, які роблять картини привабливими.

У шкільні роки Ніні подобалося розфарбовувати у петриківському стилі старі платівки від музичного програвача. Її роботи часто презентувалися на виставках художньої творчості в Рижанській школі та районі. За них жінка отримувала заслужені нагороди.

Коли Ніна ще була школяркою, мама дозволила їй розфарбувати вхідні ворота свого двору. Вийшло гарно. З тих пір на рахунку молодої художниці десятки розфарбованих воріт у селах Хичів та Жовтнівка.

Ніна Максимчук народилася в с. Хичів. Швидко пролетіли роки навчання в Небізькій та Рижанській школах. Настав час здійснити свою давню мрію – стати художницею. Та життя внесло свої корективи. Потрібно було знайти себе у цьому складному життєвому середовищі і отримати професію.

Ніна пішла на навчання в Головинське вище професійне училище. Здобула професію розпилювача каменю, оброблення та фрезерування каменю. Закін-чила училище з відзнакою. А далі, як і в більшості дівчат, заміжжя, сім’я, клопоти… Народила двійко діток.

Раділа Ніна з того, що іскорка таланту їй перейшла від рідного дідуся Володимира Максимчука, народного художника з Радомишля.

За життя дідусь онучці передав у спадок як благословіння одну зі своїх найкращих робіт – ікону Матері Божої. Вона і надихає молоду художницю на творчість.

Як і дідусь Володимир, вона отримала від Господа талант писати ікони. А місцевий священик отець Ігор ще й благословив Ніну на написання ікон. При розмові молода художниця поділилася власними секретами живопису: «Розпочинати потрібно, в першу чергу оздобивши рамку, а вже потім створювати образ – писати лики святих».

Одну з кращих своїх робіт, яку Ніна писала декілька місяців, ікону «Вознесіння Христове», вона подарувала Небізькій церкві.

Ніна весь час працює над удосконаленням своєї майстерності. Вже давно почала писати портрети. Тут знадобилися і знання, набуті в Головинському училищі. Вона почала вибивати портрети на пам’ятниках, робить їх у кольорі, а в роботі використовує спеціальні фарби.

Ніна дякує чоловіку Вадиму за підтримку і фізичну допомогу.

Вільного часу у молодої творчої жінки обмаль. Проте вона знаходить час, щоб розмалювати колодязь, двері, ворота, піч, ще й домашній посуд – чарки тощо.

І радіє майстриня всьому, що робить, бо творить заради краси.

Лідія Вербило, в.о. старости, с. Рижани.

 

Поділитися

Share to Google Plus
Share to LiveJournal
Share to MyWorld
Share to Odnoklassniki

One Response to Її мистецькі обрії

  1. Приємно, що у нас є такі таланти. Їм потрібно всіляко допомогати розвиватись.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *