Шоу-рум в Євросоюзі: угорські деревообробники радять українським виробникам, як продавати в ЄС

Така бажана для України деревообробка на противагу вивезенню лісу за кордон може бути досягнена кількома шляхами. І чи не найдієвіший з них – навіть не мораторій на експорт, що викликав стільки дискусій (як внутрішніх, так і між Україною та ЄС), а успішне віднайдення українськими виробниками свого місця на зовнішньому ринку.
Журналісти Ужгородського прес-клубу поспілкувалися із виробниками деревообробної продукції в сусідній Угорщині, щоб дізнатися їхні поради для українських підприємців цієї галузі, а також історії успіху сусідів-угорців.
Шоу-рум для збільшення продажів
Шоу-рум у центрі європейських міст – такою є найперша порада щодо завоювання ринку від власника меблевої компанії «Guido» (м. Ніредьгаза, Угорщина). Так, Жолт Гуяш розповів: «Саме виставкові вироби проштовхують товар на ринок, – каже підприємець. – Ми орендували і облаштували 90 м.кв. виставкової площі у Ніредьгазі. Там же працює команда, яка займається дизайном, виготовлення креслень, обробкою нових ідей, співпрацею із замовниками».
До слова, виробник зауважує, що ціна залежить від того, скільки готові заплатити клієнти, а не скільки вкладено в товар. Вміти продати дорожче, ніж було витрачено на це, заохотити покупця – завдання працівників шоу-руму.
Власний сектор замість нереальної універсальності
Його підприємство (виробничі потужності розташовані у власних приміщеннях компанії на околицях міста, що за 70 км від українського кордону) має вже досить давню історію, спочатку виготовляли найрізноманітнішу продукцію з дерева, а зараз зосередилися в основному на кухнях, а також інших домашніх меблях. Підприємство працює для всієї Угорщини, а також сусідніх європейських країн.
Підготовлену сировину для своїх меблів «Guido» закуповує у Польщі, Німеччині та Італії. Іноді за маркуванням директор розпізнає, що власне деревина туди надійшла з України. Але до безпосередньої співпраці з українськими лісівниками не готовий – відлякує кордон і митні перипетії з паперами, чергами тощо. «Нереально охопити всі технічні процеси, тому ми звузили діяльність і задоволені цим.m4
Тому раджу кожному виробнику обрати свій сектор і вдосконалюватися у ньому», – каже Жолт Гуяш.
Власна нерухомість для виробництва
Він також наголошує на тому, що варто з усіх сил прагнути збудувати власне приміщення для виробничого процесу: «Спочатку ми працювали в іншому приміщенні, але були оточені житловими будинками. Згодом я купив ділянку, за браком коштів на будівництво ми просто грали тут у футбол, засаджували дерева довкола. А у 2008-му збудували власне підприємство. Це дало нам можливість не тільки розширитися, але і забезпечити одне з найголовніших складових бізнесу – людські контакти із замовниками та постійними і потенційними клієнтами».
Спільні інтереси з клієнтом і дозвілля для колективу
Компанія «Guido», володіючи власною землею, розташувала на ній не лише цехи, а й займається розвитком власного іподрому та конюшні. Тут полюбляють відпочивати не тільки його колеги, а й мешканці Ніредьгази загалом. Багато з них з часом стають клієнтами фірми, яка забезпечує таке цікаве дозвілля. Нещодавно придбали карету і це дає масу задоволення відвідувачам конюшні. «Бізнес можна будувати саме на нормальній співпраці і людських контактах. Коли замовляють меблі, то ми запрошуємо на іподром, і навпаки. Так чи інакше комунікація розширює клієнтську базу», – каже виробник.m2 (1)
Інвестиції в освіту майбутніх кадрів
«Останнім часом я зрозумів, що буде все важче поповнювати виробництво кадрами. Профтехосвіта гине, робітниче навчання просто вимирає. Сектор бізнесу може вимерти, бо нема робочих З певними побоюваннями, але ми все-таки розпочали вести навчальний клас, набрали 23 особи. З них чимало хто лишиться працювати тут, адже живуть неподалік і за час роботи полюбили цю справу та нашу фірму. До речі, наш найперший працівник, якого я першим взяв на роботу, і по сьогодні працює у нас. Думаю, що інвестиції в освіту – правильна річ», – ділиться бізнесмен.
Пошук інвестицій в себе
На думку Жолта Гуяша, українським підприємцям варто докладати усіх зусиль для пошуку інвестора. Це значно збільшує усі можливості. Для угорських підприємців доступними є європейські фонди. «Приєднання до Євросоюзу дало нам поштовх для подальшого розвитку. Бо є межа можливостей людського фактору. Настає та грань, за якою потрібні технологічний розвиток, інновації і капіталовкладення. Все це можливо для нас за рахунок фондів та їх підтримки для технологічного розвитку підприємств. На певному етапі треба вміти дивитися на кілька кроків вперед, аналізувати, що буде потребувати ринок. Тільки тоді можеш забезпечувати успіх бізнесу».
Жолт Гуяш побажав усім українським колегам позбутися перепон у вигляді кордону: «Вам потрібен такий кордон, через який можна вільно пересуватися без перепон. Вважаю, що у нас велика історія і великі можливості розвитку деревообробки як такої та співпраці, але ніхто не хоче стояти в цих чергах і витрачати стільки часу на документальні проблеми.
Вчитися у досвідченіших
«Я їздив свого часу до Німеччини, коли відкривав бізнес. Я дивився на ті прекрасні підприємства і думав, що це нереально стати таким же. Але потім зрозумів: вони ж уже 40 років розвиваються, а я лише починаю. Якби я знав, скільки роботи ще попереду! Але все ж ні про що не шкодую. Ось пройшло 20 років, я працюю тут, у власній компанії і про нас говорять так: їх меблі дещо дорогі, але хороші. І мені подобається цей вислів більше, ніж говорили б «дешева ціна, але якісь так собі», – відверто каже Жолт Гуяш.
Любити свою справу
Угорський виробник наголошує: «Вважаю, що у цьому бізнесі треба любити те, що ти виготовляєш. Я коли бачу свої меблі, то можу їх навіть погладити, порадіти. Так, я це роблю не для розваги, а заробітку. Але треба любити свою справу. І паралельно розвивати улюблене хобі, як у нас кінна справа. На одному лише виробництві, сухому автоматі неможливо бути щасливим і успішним».
Українські деревообробники експортують свої вироби практично до усієї Європи. На Закарпатті діє підприємство, яке виготовляє меблі для знаменитої «ІКЕА». Також одним із найбільш успішних виробників цієї сфери є ТзОВ «К’Лен» – деревообробне підприємство у Іршавському районі з повним завершеним циклом виробництва. Тут розповіли, що найбільше труднощів – з сировиною. Важко закупити достатні об’єми через систему регулювання. Щодо експорту, то варто насамперед думати не про те, як продавати на зовнішні ринки, а про те, що, – кажуть у керівництві компанії. Перспективу для європейського ринку, на переконання закарпатських деревообробників, має максимальна додана вартість, більша степінь переробки. Наразі «К’Лен» виготовляє меблі, брикети, мебельний щит та експортує їх до Німеччини, Чехії, Франції, Англії, Росії Білорусі. Сьогодні у тренді екологічність, тому меблі із Закарпаття цінуються за кордоном.
За інформацією Економічної правди, торік в Україні (за перше півріччя) порівняно з попереднім періодом у 3,5 рази збільшилися обсяги імпорту верстатів для обробки дерева. Останнє, зрозуміло, свідчить про те, що розвиток відповідних галузей набиратиме обертів, варто лише вселити у виробничників надію на стабільність ситуації, хоча б мінімально їх підтримати, чи, принаймні, не заважати, – пише Європейська правда.
Цього року влада свідчить, що деревообробна і меблева промисловість зростають на 15-16%. Експорт лісоматеріалів зріс на 11% (за даними голови комітету Верховної ради з питань промислової політики та підприємництва Віктора Галасюка).
Такими даними прихильники мораторію на експорт необробленої деревини відстоюють його позитивний вплив. Водночас Міністерство економічного розвитку і торгівлі України заперечує, мораторій не є ефективним і, тим більше, є порушенням міжнародних зобов’язань України, зокрема в рамках Угоди про асоціацію та Світової організації торгівлі.
Водночас у Європейська комісія заявила, що мораторій не відповідає зобов’язанням в рамках СОТ та Угоди про асоціацію.
Згодом в офіційній заявіпредставництво ЄС в Україні навело декілька причин, чому мораторій не сприяв зменшенню вирубки лісу: “Нинішня заборона на експорт не досягає цілей попередження незаконної вирубки лісу. Вона лише служить потребам деяких зацікавлених груп у деревообробній промисловості, дозволяючи їм отримувати винятковий та необмежений доступ до лісових ресурсів, аби власноруч ними скористатися. Заборона на експорт не запобігає вирубці лісів”, пише Європейська правда.
Ганна Твердохліб, Ужгородський прес-клуб
Матеріал підготовано в рамках проекту «Просування реформ в регіони» Програма Європейського Союзу «Підтримка громадянського суспільства в Україні».

Поділитися

Share to Google Plus
Share to LiveJournal
Share to MyWorld
Share to Odnoklassniki

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *