Сергій Лисак: «Не люди від нас залежать, а ми від людей!»

Здається, зовсім нещодавно поля звільнилися від снігу, а посівна вже перейшла екватор. Землеробам Хорошівщини поки що гріх скаржитись на небесну канцелярію. Рясні дощі упродовж березня-квітня добре зволожили грунт. А це дає підстави сподіватися на запланований урожай.

Зупиняємося біля поля, вкритого зеленою ковдрою озимої пшениці. Посіви – хоч на обкладинку глянцевого журналу! І можна було б знімати, якби не вимушений збій із трудового ритму.

– За чим зупинка? – запитує директор ТОВ «Грін Ленд Славута» Сергій Васильович Лисак у механізаторів.

– У дискової борони колесо зламалось… – відповідають.

– Викликайте аварійно-ремонтний автомобіль із бази, – радить хлопцям Сергій Васильович. – Полагодите – продовжуйте роботу…

На подив, автомобіль, який укомплектований електрозварювальним апаратом, токарним станком та іншими електроремонтними інструментами прибув на поле за 20 хвилин. Видно, тут люди розумі-ють одне одного з півслова, і навіть техніка з ними на одній хвилі. А таке буває тільки у справжніх господарів!

– Ми намагаємося працювати без втрат, – наголошує молодий, але вже досвідчений агроном підприємства Володимир Володимирович Швець, який ретельно контролює усі польові роботи.

Далі продовжуємо розмову з директором підприємства ТОВ «Грін Ленд Славута» Сергієм Васильовичем у більш спокійному місці.

– Сільгосппідприємство ТОВ «Грін Ленд Славута» створене у 2008 році. Ми одразу спрямували свою діяльність на рослинництво. З 2011 року почали орендувати землі Хорошівського (тоді ще Володарсько-Волинського) району. Землі, на яких працюємо, знаходяться у Топорищенській, Грушківській сільських радах. Основні поля – у селах Топорище і Галинівка. На сьогодні в оренді перебуває близько трьох тисяч гектарів землі, – розказує Сергій Васильович.

Як згадує керівник підприємства, коли вони прийшли на ці землі, тут був ліс, чагарники, страшно було починати. Упродовж 10 років поля стояли пусткою. А нині вони колосяться щоліта врожаями. Але відроджувати землі зовсім страху не було, тому що за плечима був вдалий досвід роботи за кордоном, а саме в Італії, де Сергій Васильович освоїв і вивчив досконало методи роботи у сільському господарстві й успішно застосував на практиці тут.

– Добре, що йде трудова еміграція молоді, бо ж навчаться там працювати, а потім все ж повернуться додому. Я шість років працював на сільгоспвиробництві в Італії, вся організація праці взята з закордону. Впроваджуємо тут ті меха-нізми роботи. Дуже багато беремо звідти. Новітні технології та робота нашої компанії побудована на закордонному досвіді. На початку надавали консультації, допомагали в організації, тому сьогодні ми легко входимо в посівну. Люди знають, що вони о 8 годині при-йшли на роботу, протягом зміни їх нагодували (а на підприємстві запроваджено дворазове безкоштовне харчування), а потім  відвезли автобусом додому, – ділиться Сергій Васильович.

У ТОВ «Грін Ленд Славута» із запланованих на 2017 рік посіяли: 1268 га – кукурудзи, 1116 га – соняшника, 170 га – сої, 146 га – зернобобових, 28 га – люпину.

Із сівозмінами у господарстві все гаразд. А як інакше досягти відмінних врожаїв?

– В основному засіваємо такі культури як пшениця, кукурудза, соняшник. У цьому році ввели культуру, яка не сіялась на наших землях понад 25 років – люпин. Плануємо зібрати врожай у середньому пшениці – 50 центнерів із гектара, соняшника – 25 центнерів, кукурудзи – 80, сої – 25, – говорить директор господарства.

Поліські грунти бідні на гумус, тому для підвищення їх родючості вносять органічні й мінеральні добрива. Для досягнення високих показників урожаю сільгоспвиробникам доводиться застосовувати науково розроблені технології.

– Для досягнення в кінцевому результаті прибутку, звичайно, йдемо в ногу з наукою, не стоїмо осторонь, – каже керівник.

Спостерігаючи на полі за роботою трактористів, я відзначила профе-сійний рівень підготовки кадрів. Також мене вразили умови праці, адже не щодня доводиться бачити, як молоді хлопці вправно кермують закордонною технікою, ніби знаходяться у салоні легкового автомобіля іноземного виробництва. Не виходячи з кабіни трактора, з легкістю контролюють за допомогою комп’-ютера більшість технологіч-них операцій посіву.

– У нашому господарстві матеріально-технічне забезпечення, порівняно з іншими господарствами району, на дуже високому рівні. Ми постійно поповнюємо технічний парк, який є най-більшим і найновішим у районі. Якщо взяти в порівнянні, то стільки техніки немає по всіх господарствах району в цілому, як у нас одних. Ми сконцентрувались на вирішенні цих питань. Без високотехнологічного оснащення важко виростити гарний урожай, – наголошує Сергій Васильович.

Упродовж останніх років суттєво загострились проблеми у сфері збереження і розвитку кадрового забезпечення села. Така ситуація стала наслідком невтілених економічних реформ, демо-графічної кризи. З часом село втратило свою привабливість для проживання, праці і особистісного розвитку.

– До нашого підприємства приїжджають спеціалісти з Києва з усіх напрямків роботи, які постійно навчають та вдосконалюють професійні навички працівників. Є багато бажаючих трудитись на підприємстві, але, на жаль, із певних причин не всі підходять. Віковий склад працівників господарства від 19 до 40 років. Основний кістяк трактористів – це жителі села Топорище. Вони при-йшли з перших днів і сумлінно трудяться й сьогодні. Адже керувати такою технікою людину без профільної підготовки не посадиш. У нас робота побудована на належному рівні. Ми не ганяємо трактористів о шостій ранку і до смерку. Кожен тракторист виходить у поле о 8 годині, відпрацьо-вує свою зміну. Робота йде згідно з трудовим розпорядком, з вихідними днями. Робочий час спланований так, щоб максимально використати ресурс при найменших людських затратах. Порівняти умови праці на вітчизняній техніці, яка використовується в переважній більшості господарств району, і умови тут, на німецькій – різниця відчутна. Умови праці гідні. Робота на таких тракторах не важка. Але наш головний напрямок – це люди, бо ж земля без людей нічого не варта. Не люди від нас залежать, а ми від людей! – вкотре наголошує керівник.

Згідно із Законом України «Про оренду землі» підприємство ТОВ «Грін Ленд Славута» щороку виплачує орендну плату за землю в грошовому еквіваленті 7% від прибутку. Також при бажанні орендодавця плату віддають продукцією по собівартості. А ще постійно у господарстві надають послуги з обробітку землі пайовикам за пільговими цінами.

Нині цієї гарячої весняної пори господарів непокоїть не так примхлива погода, не так злітаючі все вище і вище ціни на пальне, мінеральні добрива і засоби захисту посівів від шкідників і хвороб, як цінові «паритети» на вирощений урожай.

—  Не дивлячись на складну економічну ситуацію, у попередні роки наше підприємство вижило і зараз активно розвивається. Збут продукції є. Держава нині мало підтримує сільгоспвиробника, але головне, що не заважає працювати. Ми чесно ведемо бізнес із державою. Найголовніше, середня заробітна плата на підприємстві за 2016 рік склала  5 тисяч грн, що для села є досить вагомою фінансовою складовою. З підняттям мінімальної заробітної плати працівники мають краще працювати. На підприємстві всі оформлені легально, мають повний соціальний пакет, до державного бюджету сплачуються всі податки.

Зі слів Сергія Васильовича,  окрім рослинництва вони займаються також тваринництвом. Є у ТОВ «Грін Ленд Славута» невелика свиноферма на 600 голів. Створили бізнес-план, планують розбудову великого комплексу на десять тисяч голів.

Стратегія розвитку будь-якого підприємства передбачає залучення інвестицій, які є найбільш вагомим чинником економічного зростання регіону та покращення добробуту населення. Успішне залучення інсвесторів в економіку малих та середніх підприємств потребує створення необхідних умов їх діяльності, тобто, формування сприятливого інвестиційного клімату.

Як зізнається керівник ТОВ «Грін Ленд Славута» Сергій Лисак, він планує ще залучити нових інвесторів. Бо ж плани на майбутнє великі – розвиватися і працювати:

– Маємо надію, що район підтримає в плані поповнення банку землі, в нас є великі потужності. Головне, щоб був ресурс землі для подальшого розвитку. Наше господарство вже достатньо часу тут, і ми приходимо відкритими до людей, працюємо для людей! Ми живемо і працюємо тут! Люди і земля – це основне для нас, – переконаний він.

Сергій Васильович Лисак — щиросердна і доброзичлива людина. Коли хтось до нього звертається у скрутну хвилину – не відмовляє в допомозі. Він підтримує кожну сільську родину, надає кошти на благоустрій села, допомагає школі, дитячому садку, будинку культури, церковній громаді. Не любить керівник афішувати свою благодійність, хоча окрім сказаного вище, його підприємство дуже багато допомагає нашим захисникам в АТО.

— Тісно співпрацюємо із сільськими громадами. Надаємо велику благодійну допомогу на розвиток соціально-культурного життя села. Мені цікаво спостерігати, як наші люди стають фінансово незалежними. Хтось зробив ремонт будинку, хтось придбав машину або трактора – від цього зростає добробут кожної сільської родини. Я пам’ятаю, коли тільки почав тут працювати – люди щодня приходили на роботу в галошах. Я добре це пам’ятаю. А сьогодні, хто з нами працює – стає заможнішим, – із гордістю розказує Сергій Васильович.

Від знайомства з роботою підриємства ТОВ «Грін Ленд Славута» та його керівником Сергієм Васильовичем Лисаком у мене залишились приємні враження. Після побаченого і почутого віриться, що в недалекому майбутньому відбудеться отой довгоочікуваний економічний розвиток нашого депресивного регіону та держави, про який говорять упро-довж останніх років.

Ірина Сівінська.

На фото 1 зліва направо:  директор ТОВ  Сергій Лисак, агроном Володимир Швець перевіряють готовність грунту.

Поділитися

Share to Google Plus
Share to LiveJournal
Share to MyWorld
Share to Odnoklassniki

One Response to Сергій Лисак: «Не люди від нас залежать, а ми від людей!»

  1. В якості меліоранта для наших грунтів може використовуватись шлам від розпилу, який накопичуєься на каменеобробних підприємствах і виникає велика проблема їх утилізації. Підриємство ТОВ «Грін Ленд Славута» має можливість у співпраці із каменеобробними підприємствами оперативно провести масштабні випробування, які дозволять вирішити низку важливих екологічних і економічних питань.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *