Децентралізація геологічної галузі та її роль у розвитку нашого регіону

У минулому, коли геологорозвідка досягала найбільших масштабів, її управління було фактично децентралізоване.  В той час на місцях проведення робіт були створені територіальні геологорозвідувальні бази й організації, які мали самостійний баланс, сплачували податки на місцях свого розташування та інтенсивно розвивали місцеву інфраструктуру: будували житло, школи, лікарні, дороги і все інше.

Об’єднання, що також існували у той час, виконували в основному функції загального адміністративного і методичного управління, централізованого обслуговування та матеріально-технічного забезпечення, і в поточну виробничу діяльність організацій на місцях практично не втручались.

У нашому районі у свій час у геологорозвідці працювало більше 2000 людей. За геологічні кошти були побудовані житлові масиви з розвиненою інфраструктурою, будинки культури, школи, лікарні та багато чого іншого в селищах Хорошеві та Новій Боровій. Це свідчить про суттєвий уплив геологорозвідки на соціально-економічний стан регіону. І сьогодні ця галузь для багатьох регіонів має велику перспективу у своєму розвитку.

Проте нинішня державна політика адміністративного реформування не завжди ув’язується із галузевими реформами. Децентралізація в основному стосується галузі освіти й охорони здоров’я.  А ось ті галузі, які створюють робочі місця і наповнюють бюджет, чомусь залишаються осторонь. Там, навпаки, здійснюється протилежне – посилення централізації.

Реструктуризація, яка була проведена ще в 1995-2000 роках у геологічній галузі,  привела до посилення централізації за рахунок суттєвого скорочення структурних підрозділів на місцях безпосереднього проведення геологорозвідувальних робіт і створенням нових підрозділів у центрі.

Як приклад вкрай надмірного централізованого перевантаження було створення НАК «Надра України» з потужним апаратом управління, яке жодним чином не переймалось розвитком геологорозвідки і практично спрямувало свої керівні діяння на знищення структур на місцях.

Ще Президент України Ющенко В.А. здійснив спробу ліквідувати цей орган неефективного управління, і навіть вийшов відповідний указ, проте сили, зацікавлені у збереженні структури, як корупційної схеми, зуміли її відстояти.

У сучасних умовах обмеженого державного фінансування назріла гостра необхідність повернути управління геологорозвідувальними роботами на місця, де сьогодні створені бази і поки ще зберігся кадровий потенціал, який не задіяний належним чином.

Першим кроком у цьому напрямку є ліквідація надлишкової проміжної управлінської ланки: НАК «Надра України», ДП «Українська геологічна компанія», КП «Півден-укргеологія», КП «Кіровгеологія», ДП «Причорноморгеологія»,  ДРГП «Північгеологія» та інших, керівництво яких є потужним гальмом процесу децентралізації, і самостійно вони жодним чином не сприймуть самоліквідацію, а навпаки, всіляко будуть доводити доцільність свого існування. Їх у цьому будуть активно підтримувати ке-рівництва Держгеонадр і Мінекоприроди, тому що  вони не переймаються оптимізацією управління галуззю та її децентралізацією.

Наступним кроком у реформуванні галузі є перетворення місцевих геологорозвідувальних організацій у самостійні обласні геологорозвідувальні підприємства з підпорядкуванням ОДА і передачею їм усіх функцій регіонального розвитку мінерально-сировинної бази і навіть видачі спецдозволів на всі види корисних копалин без виключення.

Усі функції загальнодержавного управління геологічною галуззю, методичного керівництва і геологічного контролю передаються Українському державному геологорозвідувальному інституту (УкрДГРІ), який зміцнюється за рахунок кадрового та матеріально-технічного потен-ціалу від ліквідованих центральних структур.

У подальшому на УкрДГРІ будуть покладені функції Державної геологічної служби та надр України, яку пропонується ліквідувати.

Прикладом у цьому є Японія, де державна геологічна служба представлена геологічним інститутом у м. Цукуба та кількома лабораторіями в основних містах країни.

В Україні потрібно відновити діяльність регіональних відділень УкрДГРІ: Львівського, Чернігівського, Полтавського і Дніпропетровського, які були ліквідовані свого часу внаслідок надмірної централізації.

Підпорядкування УкрДГРІ  Міністерству екології є недоцільним  через невідповідність функцій.

При реалізації концепції можуть виникнути такі колізії:

Керівництво Мінекоприроди і Держгеонадра не зацікавлені у таких реформах, тому що втрачають важелі впливу і навіть посади.

Керівники підприємств, які пропонується ліквідувати, звісно, будуть категорично проти цього.  А вони мають право вирішального голосу, тому що на місцях, внаслідок деструктивних дій центральних органів управління останніх років, фахівці позбавлені усяких ініціатив.

Місцеве керівництво геологічних організацій, що діють в областях,  влаштовує такий стан, коли зверху особливо ніхто не турбує, і, поряд із тим, не потрібно звітуватись перед місцевими податковими органами, фондами і т.п.,  а місцеві адміністрації і працівники  нічого не вимагають.

Нинішній директор УкрДГРІ також не зацікавлений у реалізації запропонованих змін, тому що  був свого часу ініціатором створення НАК «Надра України», реформ централізації і ліквідації регіональних відділень.

Тому на сьогодні рушійною силою, яка здатна подолати ці перепони, є Міністерство регіонального розвитку, Міністерство економічного розвитку і Міністерство фінансів разом із обласними адміністраціями й органами місцевого самоврядування.

Запропонована реформа галузі не потребує додаткового фінансування і кардинальних змін, навпаки, за рахунок суттєвого скорочення недоцільних витрат у центрі є можливість зміцнити структурні підрозділи на місцях, що буде в цілому сприяти швидким темпам розвитку геологорозвідувальної галузі.

За ініціативи Спілки буровиків України ця пропозиція широко обговорена на науково-практичних конференціях і одностайно підтримана провідними фахівцями геологічної галузі.

Дивує в цьому бездіяльна позиція органів місцевого самоврядування.

Так, у порушення Закону України «Про звернення громадян» нам не надійшла відповідь на лист до Новобо-рівської ОТГ, де було викладено  конкретний проект концепції децентралізації й оптимізації геологічної галузі (тих підприємств, що є на території Новоборівської ОТГ).

Так само немає реакції з боку очільників Житомирської області.

Про це та інші нагальні питання реформування геологічної галузі та суспільства в цілому більш детально можна ознайомитись у блозі Анатолія Вдовиченка на сайті «Житомирінфо».

Анатолій Вдовиченко, голова правління Спілки буровиків України.

 

Поділитися

Share to Google Plus
Share to LiveJournal
Share to MyWorld
Share to Odnoklassniki

17 Responses to Децентралізація геологічної галузі та її роль у розвитку нашого регіону

  1. Михайло Гейченко

    Якийсь сумбур. Все звалено до купи, відсутній бодай мінімальний аналіз (економічний), не визначенні завдання перед підприємствами, геологічною галуззю, державними функціями, державним замовленням, приватним бізнесом тощо. Мені видається, шановний Анатолію Івановичу, що такі публікації потрібно готувати більш ретельно. Не думаю, що опубліковане ВАми викличе жваву дискусію (крім, хіба що, ностальгічних позіхань і “манілівських” думок)
    З повагою, М. Гейченко

    • Пане Михайле!
      Мабуть Ви уже безнадійно відстали від сучасного стану галузі і потреб суспільства у ній.
      Викладене у статті є консолідована думка високо кваліфікованих фахівців. Ви мабуть неуважно прочитали статтю де написано “…ця пропозиція широко обговорена на науково-практичних конференціях і одностайно підтримана провідними фахівцями геологічної галузі”.
      Звісно, що Ви у свій час доклали немало зусиль у здійснені бездарної реструктурізації і Вас особисто це якось дістає, і тому родився такий коментар. Нічого дивного

      • Dear Mr. Vdovichenko,
        It is unfortunate, that discussion regarding New Ukraine Mineral Industry, which is critical for the country future, is not based on developed countries’ experience, main trends and facts.
        With all due respect, your “decentralization idea” has nothing to do with the above and is still based on the Soviet Era “structure” and state-funded concept.
        I agree with Mr. Geychenko comments that the discussion regarding Mineral Industry requires structural approach and economic analyses.
        Mineral Industry professionals should discuss and help New Ukraine to:
        (a) Establish adequate Legal Framework for the Mineral Industry and find balance between State and Business needs as soon as possible
        (b) Define Objectives, Functions, Authorities and Responsibilities of the State Agencies – Geological Survey and Bureau of Land Management, and
        (c) Create minerals’ free market rules and opportunities for private investors – Exploration Co’s, Mining Co’s, Service Co’s (labs, drilling, etc.), etc.
        And, please, use professional arguments …

        • Вітаємо тебе Беня Котляр!
          Ти що, уже мабуть забув рідну мову, і не можеш самостійно уважно прочитати текст Концепції, а використовуєш чужі недолугі коментарі. Якщо ти дійсно професіонал, то розібратись у цьому зовсім не важко. В концепції усе передбачено: і те що потрібно децентралізувати, а що потребує ще більшої централізації. Але потрібно в першу чергу ліквідувати надлишкові проміжкові ланки. Не внось у прості речі плутанину.
          And, please, use professional arguments …

  2. Пане Михайле!
    Мабуть Ви уже безнадійно відстали від сучасного стану галузі і потреб суспільства у ній.
    Викладене у статті є консолідована думка високо кваліфікованих фахівців. Ви мабуть неуважно прочитали статтю де паписано “…ця пропозиція широко обговорена на науково-практичних конференціях і одностайно підтримана провідними фахівцями геологічної галузі”.
    Звісно, що Ви у свій час доклали немало зусиль у здійснені бездарної реструктурізації і Вас особисто це якось дістає, і тому родився такий коментар. Нічого дивного.

  3. При річній потребі у 1,5 млрд. грн, на геологорозвідку в останні роки бюджетом передбачається всього 100 млн. грн, а фактично виділяється до 80 млн. грн (6% від потреби). Жодній галуззі в Україні такого жахливого руйнівного удару не завдається. І такий стан керівництво галуззі цілком влаштовує. Як таке можна пояснити?

  4. Михаил Гавриш

    Конечно этой статьёй определена лишь концепция, идея реорганизации геологоразведочной отрасли в стране. К сожалению, на сегодня геологии на местах нет, она сосредоточена в Киеве и оторвана от регионов.
    Хорошая идея предоставить регионам приоритетное право на выдачу разрешений на пользование недрами.
    Жаль, но за последние годы отрасль потеряла свой кадровый потенциал на местах. Не осталось опытных геологов, буровиков и т.д.

  5. Повністю підтримую ідею автора щодо децентралізації геології. Таким шляхом іде цивілізований світ. Навіщо концентрувати все у Києві? Геологія на асфальті не робиться, а лише в полях, на бурових, в кар’єрах. Це я запам’ятала, коли молодим фахівцем прийшла працювати в потужну тоді Житомирську експедицію. А зараз вона знищена. Але існують бюрократичні структури в Києві. Натомість в Польщі функції геологічної служби делеговані Державному геологічому інституту, який знаходиться у Варшаві, але має свої відділеня по всій країні. Крім того, цей інститут займається збиранням всієї геологічної інформації по країні, видає різноманітні видання, надає консультації з проблем корисних копалин, веде геологічні архіви. Я особисто співпрацювала з одним з таких регіональних відділень- морської геології, розміщеному у Гданську. Це потужне відділення, яке займається різноманітними дослідженнями: інженерно-геологічними процесами узбережжя, геохімії та мінералогії морських осадків. корисних копалин морського генезису, геотуристикою регіону, створенням банків даних про узбережжя та дно моря, тощо.
    О.О.Ремезова, д.геол.н., т.в.о.завідувача відділу геології корисних копалин ІГН НАН України

    • А у нас пан Гошовский (доктор наук по специальности “Бурение скважин”) в один момент ликвидировал все региональные отделения УкрДГРИ (Крымское, Днепропетровское, Львовское, Полтавское, Черниговское).
      Это преступление.

  6. В цілому, концепція назріла, та є такою що на часі, але
    з урахуванням інтересів всіх сторін процесу !

  7. Туркмен В.В.

    ТУРКМЕН В.В.
    Чтобы не говорили нынешние чиновники от геологии,геологию в Украине нужно спасать (если это еще возможно)геологию. Подтверждаю слова Вдовиченко:геология в Союзе была мощной структурой.Приход геологов в тайгу, горы и даже в пустыню означал:здесь будет поселок,школа,спортпложадка,клуб,т.е.сюда прийдет ЦИВИЛИЗАЦИЯ!Местное население получит возможность найти достаточно высокооплачиваемую работу (и не будет тайком добывать янтарь, золото и пр.). Зачем же было в Украине фактически уничтожать ГЕОЛОГИЮ? Очевидно,кому-то это было нужно. Чтобы через 50-100лет наши потомки не хватались за голову:нет минерального сырья(нефти,газа, руд),необходимо сейчас, шаг за шагом,восстановить реально работающую ГЕОЛОГИЮ! Одним из таких шагов,думаю, является программа Вдовиченко.
    Прокопець Валентин Викторович, зав.Геологическим музеем КГРТ КНУ им. Т.Шевченко

  8. Реорганізація – процес завжди болісний. Не винятком буде і геологічна галузь,, яка, в певній мірі, вже стикалася з такою процедурою. Проводити реструктуризацію, керуючись лише лозунгом децентралізації, буде дань моді і не більше. Геологія для нашої держави – архістратегічна галузь. Потрібний комплексний підхід, зважуючи всі “за” і “проти”. Враховувати “інтереси не всіх сторін”, а, в першу чергу, інтереси держави. Прийняте виважене рішення, результат його дії у подальшому і буде виражати інтереси всіх.

    • Концепцією передбачено в першу чергу інтереси держави, тому що на місцях реорганізуються державні підприємства із скороченням тільки надлишкових проміжних ланок.
      В центрі усі повноваження надаються УкрДГРІ, який здійснює методичне керівництво, наукове супроводження, геологічний контроль, а також формує і реалізує державну політику у геологічній галузі.

  9. Поддерживаю идеи Вдовиченко А И

  10. Війна за надра: хто готується очолити
    Державну службу геологіїї та надр ?
    Читайте “Четвертая власть”Опубликовано 12.05.2017, 14:53
    http://vlada.io/slider/vijna-za-nadra-hto-gotuyetsya-ocholiti-derzhavnu-sluzhbu-geologiyiyi-ta-nadr/
    http://blogs.zhitomir.info/index.php?task=show_blog_detail&id=2739

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *