Прожити так лиш можна з Богом

У селі Пекарщина навесні 25 квітня 1937 року в сім’ї Лідії Францівни та Івана Тимофійовича Недзельських на світ з’явився хлопчик Валентин. Тоді він ще не знав, які негаразди зустрінуть його в житті і як рясно Бог його благословить. Ріс Валентин у бідній багатодітній родині, де панували мир, любов, злагода та повага до ближніх. Батьки вчили дітей любити ближнього, як самого себе, піклуватися про немічних, завжди говорити правду, любити працю і працювати, з повагою ставитись до старших, а найголовніше любити всім своїм серцем Бога. В ті часи тяжко жилося людям, які служили Богові й називали себе християнами. В 1940-му році хлопчик востаннє бачив свого батька… За віру в Бога Івана Тимофійовича відправили в заслання до Сибіру. Більше ніхто з родини його не бачив. Нелегко жити без тата, та ще гірше, коли немає ні тата, ні неньки… Коли Валентину виповнилося 13 років, від тяжкої хвороби померла Лідія Францівна. Але й тоді його не покинув Бог. Під свою опіку хлопчика взяла сестра. Виховувала, піклувалася про нього, як рідна мати.

У юнацькі роки, як і всі інші хлопці, Валентин пішов на строкову службу. Служив у армії з 1957 по 1959 рік у Приморському краї. Потім він повернувся додому. Саме тут, у рідних краях, він зустрів милу, красиву, ніжну, не схожу на інших свою майбутню дружину Віру. 22 квітня 1960 року вони одружилися. Побудувавши будинок, по-дружжя стало жити в селі Курганці. Сім’я була велика, але Бог благословляв, тому на столі завжди був хліб і до хліба. І всі діти, слава Богу, живі та здорові. Разом працювали в колгоспі, разом виховували 13 діток.

Пройшовши життєвий шлях довжиною 80 років, проживши у мирі, злагоді й любові зі своєю дружиною Вірою Михайлівною уже понад 50 років та відсвяткувавши золоте весілля, Валентин Іванович придбав безцінний скарб. На сьогодні він є зразковим батьком, дідусем та прадідусем. Мати 13 діточок, 54 внуки та 10 правнуків – це велике Боже благословення.

Уся дружна родина ви-словлює свою велику любов, повагу і шану своєму татусеві, дудусеві та прадідусеві. І сердечно та щиро вітає свого дорогого і любимого голову родини з поважним ювілеєм. Щиро бажають, аби Валентин Іванович був завжди щасливим і здоровим. «Ви – наша гордість, наш приклад для наслідування. Ви – неймовірно сильний чоловік, який готовий терпіти будь-які труднощі. Але ми впевнені, що всі труднощі й погані моменти залишилися позаду, а попереду Вас чекають тільки радісні й щасливі дні. Ми вітаємо Вас із таким гарним святом! Ви – найчудовіший у світі батько, дідусь, прадідусь, який дуже любить своїх дітей, онуків, правнуків, а ми відповідаємо Вам взаємністю», – так вітають дорогу людину усі члени його великої сім’ї.

Віра Надєждіна.

На фото 1: подружжя Недзельських; на фото 2: батьки та тринадцятеро дітей.

 

Поділитися

Share to Google Plus
Share to LiveJournal
Share to MyWorld
Share to Odnoklassniki

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *