Із дитячими візочками вхід заборонено?

Це питання завжди мене цікавило, а нині, коли я мама тримісячної дитини, й поготів.

У центрі селища знаходиться усім відомий маркет «Волинський», на вхідних дверях якого висить напис «З дитячими візочками не заходити». Це мене обурило, але магазинів у нас достатньо, тому я вирішила, що маркет утратив свого клієнта в моїй особі, і, певно, ще багато мам із візочками. Не ходиш до магазину – проблема вичерпана. Але біда в тому, що, виявляється, є ще місця у нашому селищі, куди адміністрація забороняє вхід із дітьми, що у візочках. І, як не прикро, цей заклад – наша ра-йонна лікарня.

Ситуація, що сталася зі мною саме в лікарні, здивувала і образила мене. Із дитячим візочком я хотіла зайти до аптеки, та мене зупинила чергова медична сестра: «У нас взагалі-то з візочками не можна». Я сказала, що не маю на кого лишити дитину на вулиці, і мене впустили зі словами «Ну добре, вже йдіть». А ось кілька днів тому знову змушена була йти до аптеки і що я побачила на вхідних дверях лікарні? Напис того ж змісту, що і в маркеті… Сумно і дивно. Чому мені і моїй дитині не можна заходити в лікарню? Можливо, є пояснення тому, що створюють такі обмеження. Я вимушена була звернутися до законодавчих актів та до Конституції України, щоб знайти відповідь на питання, що хвилює, впевнена, не одну мене.

Перечитавши багато, дійшла висновку, що забороняти вхід з коляскою ніхто не має права, це незаконно, позаяк такі обмеження передбачені не чинним законодавством, а власними статутами, наказами, розпорядженнями, правилами, що є внутрішніми документами і не можуть застосовуватися стосовно громадян. Заборона входити до громадських закладів із дитячим візком – вимисел керівництва або ж його працівників.

Жодну людину не можуть позбавити права зайти до приміщення, відкритого для відвідування тільки тому, що вона з дитиною та дитячим візком. Кожен громадянин України має право на вільне пересування, а дитина в колясці сама пересуватися не може, тому її потрібно пропускати всюди разом із коляскою, інакше – порушується право на вільне пересування. Дитина у дитячому візочку також зазнає незаконних обмежень. Так, згідно із ст. 3 КУ людина, її життя і здоров’я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Крім того, ст. 24 КУ передбачає, що громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом. Не може бути привілеїв чи обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками. Стаття ж 33 кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантує свободу пересування. Відповідно до п. 2 ст. 5 Сімейного кодексу України «Держава створює людині умови для материнства та батьківства, забезпечує охорону прав матері та батька, матеріально і морально заохочує і підтримує материнство та батьківство». А згідно із положеннями ст. 14 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод забороняється дискримінація за будь-якою ознакою – статі, раси, кольору шкіри, мови, релігії, політичних чи інших переконань, національного чи соціального походження, належності до національних меншин, майнового стану, народження, або за іншою ознакою.

До речі, не скрізь в Україні так порушують наші права. У Житомирі, наприклад, з ініціативи активних громадян у громадських місцях навпаки створюватимуться умови для комфортного перебування батьків із дитиною. Депутат обласної ради і мама одинадцятимісячної дівчинки Олена Галагуза ініціювала зустріч мам в обласній адміністрації стосовно необізнаності, а подекуди і невігластва суспільства, яке обмежує мам із візочками у доступі до магазинів, кав‘ярень та інших публічних місць. Чому б і нашим депутатам не зайнятися цим питанням хоча би на рівні табличок «Вхід із дитячими візочками заборонено»?

Отож давайте і ми перестанемо боятися відстоювати свої права і не будемо мовчати, коли їх порушують. А у випадку, якщо ваші права таки порушують скористайтеся такими порадами:

– наголосіть тому, хто вам перешкоджає, що він порушує ваше конституційне право вільно пересуватися і право вашої дитини.

– якщо ви, на їхню думку, щось порушили, запропонуйте викликати поліцію.

– вимагайте представити законодавство (документ), на підставі якого вам відмовляють у доступі до приміщення громадського об’єкту та надати копію такого документу для оскарження.

– вимагайте книгу скарг і пропозицій, щоб залишити в ній відповідний запис із обов’язковою приміткою повідомити вас про прийняте рішення за вашою скаргою.

– повідомте інформацію про порушення права у вищу організацію, відділ із захисту прав споживачів (якщо це сфера обслуговування споживачів), в по-ліцію, органи місцевого самоврядування.

Любов Дем’янчук.

 

Поділитися

Share to Google Plus
Share to LiveJournal
Share to MyWorld
Share to Odnoklassniki

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *