Жінка щирого серця

…Тихо в задумі прихилилося до таємничого лісу село Цеберка, що в Романівському (тоді ще Дзержинському) районі. Могутні дуби та сосни підпирають небо. Птахи виспівують різними голосами. Запах конвалії наповнює груди, м’які трави приємно лоскочуть підошви. Поряд жебонить безіменна річечка. Саме тут, у цьому благословенному куточку Житомирщини, Господь подарував батькам донечку, яка сьогодні живе і вже багато років працює на Хорошівщині.

Зофійка здобула якісну освіту у своїй сільській школі. Ще тоді, у шкільні роки, брала участь у художній самодіяльності, танцювала, декламувала, співала, брала участь у постановках п’єс на твори українських класиків. Із задоволенням шила костюми для сцени.

Дуже часто здібна учениця виступала на оглядах художньої самодіяльності в районі. Брала участь і перемагала в шкільних предметних олімпіадах, була завзятою спортсменкою. 8-річну школу закінчила з відзнакою. За покликом серця вступила до Житомирського культосвітнього училища (хоч мама радила обрати педагогічне чи медичне), яке закінчила у 1975 році. Згодом вийшла заміж за Станіслава Райковського, якого вірно чекала з армії, і поїхала за направленням працювати у наш район.

Перше місце роботи – методист танцювального жанру Володарськ-Волинського районного Будинку культури. Вела гуртки, навчала дітей хореографії.

Ішов час. У районі побудували нове приміщення Будинку культури. Таких гарних споруд лише дві в усій Україні. Проте у зв’язку з реформами у державі настали нелегкі часи й для культури. Новий палац залишився без тепла, потребував ремонту, чималих капіталовкладень. Саме у цей складний момент Зофії Казимирівні Райковській довелося пере-йти на посаду директора ра-йонного Будинку культури. Не злякалась труднощів. Зуміла згуртувати колектив, віднайти оптимальні шляхи вирішення назрілих проблем. Приміщення Хорошівського БК має автономне генераторне опалення. Зроблено необхідні ремонти, (покрівлі, санвузлів, кімнати №32, частково замінені вікна на металопластикові та ін.) приміщення весь час підтримується в належному стані, бо Зофія Казимирівна до своїх обов’язків ставиться дуже відповідально. Влітку навкруг Будинку культури бу-яють різнобарв’ям квіти, територія навколо завжди прибрана. Ваблять око нові гардини на вікнах, у створенні та при-дбанні яких докладено й хисту, і таланту менеджера. А чого вартий ремонт на ІІ поверсі та в малому залі! Найменшими коштами – найвища якість і краса! Такий девіз у роботі директора РБК. Інакше не виживе заклад.

Сьогодні при Будинку культури працює 28 аматорських художніх колективів та студія образотворчого мистецтва, з них вісім мають звання «народний», один – «зразковий».

Зофія Казимирівна завжди, коли мова заходить про досягнення, висловлює щиру вдячність начальнику відділу культури і туризму, заслуженому працівнику культури України Олегу Петровичу Шишуку за розуміння і допомогу, за плідну співпрацю, за постійну підтримку.

За ініціативи Зофії Райковської та Олега Шишука творчі колективи й окремі виконавці районного Будинку культури постійно беруть участь у міжнародних, всеукраїнських, обласних фестивалях-конкурсах аматорського мистецтва, де за високу виконавську майстерність регулярно виборюють призові місця.

Водночас сама Зофія Казимирівна не може уявити власне життя без пісні — вона є учасником вокального ансамблю «Лілея», фольклорного колективу та хору української народної пісні.

«Люблю талановитих людей», – говорить вона. Надихає Зофію Казимирівну на подальші звершення її велика та дружна родина. Чоловік Станіслав, талановиті сини Олександр та Віталій, що пішли шляхом матері, обравши професію культ-працівника. Радують невістки Наталія та Юлія, онуки Владислав, Нікіта, Олександра та Еліна. Щонеділі мама чекає на дітей та онуків у гості, з любов’ю готує святковий стіл.

Зофія Казимирівна – активна громадська діячка. Понад 17 років вона очолює районну жіночу раду, що є однією із кращих в області, є активною учасницею клубу «Струни серця». У 2013 р. З.К. Райковську занесено в довідник «Жінка Житомирщини XXI століття».

Натхненну творчу та управлінську діяльність З.К. Райковської було винагороджено Відзнакою обласного управління культури «Золоті джерела» в номінації «Кращий директор районного Будинку культури» (2004 р.), а Володарсько- Волинський районний Будинок культури (нині Хорошівський будинок культури) – в обласному огляді-конкурсі районних будинків культури виборов II (2011 р.) та І місця (2012-2013, 2016 рр.).

Жінка щирого серця, любить і поважає людей, любить землю, на якій живе. Невтомна праця, талант і самовідданість Зофії Казимирівни помічені і відзначені державою. Вона має звання «Заслужений працівник культури України», нагороджена багатьма грамотами, подяками, відзнаками обласної державної адміністрації і ради, райдержадміністрації, управління культури і туризму ОДА, обласного Центру народної творчості, відділу культури і туризму РДА, обласної жіночої ради, спілки поляків ім. Владислава Реимонта та інших.

Лунає пісня над землею, над селищем. Ця пісня народжується у душах таких обдарованих, яскравих, щирих людей, як Зофія Райковська. Такі жінки прикрашають світ своїми дітками, онуками, своєю працею. Вони огортають позитивом і теплом усіх, кому пощасливиться йти поруч із ними по життю.

Підготувала Ірина Сівінська.

 

Поділитися

Share to Google Plus
Share to LiveJournal
Share to MyWorld
Share to Odnoklassniki

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *