Гордість і слава української музики

Українська й світова культурно-мистецька громадськість 22 березня відзначила 175 років із дня народження видатного українського композитора, полум’яного патріота Миколи Віталійовича Лисенка (1842-1912), а 23 березня в Будинку культури «Титан» учні Іршанського НВК «Гімназія-ДНЗ» та вихованці Школи мистецтв разом зі своїми педагогами зібралися в актовій залі, щоб більше дізнатися про життя і творчість основоположника української класичної музики, прилучитися до його прекрасної спадщини.

У житті, історії, мистецтві кожного народу є світочі, які своєю діяльністю й творчістю визначають дух нації, формують національну свідомість.

Ви, шановні читачі, можете уявити Німеччину без Великого Й. В. Гете, Росію – без генія О. Пушкіна, Польщу й Англію – без поетів-борців за свободу А. Міцкевича й Дж. Г. Байрона?!

Так не можна уявити Україну без поезії Т. Шевченка, без музики М. Лисенка. Чи пов’язані імена геніїв українського народу? Як вдалося М. В. Лисенку, якого мати-дворянка хотіла виховати на французький лад, стати справжнім українцем? За яких обставин композитор пропагував національну музику? Що являє собою творча спадщина композитора?

На ці та інші запитання допомогли присутнім дати відповіді ведучі – учні 9-Б класу Поліщук В., Тушинська І.; бібліографи – учні 9-А класу Фещенко А., Бондарчук О.; мистецтвознавці – Мартиненко І., Чижевська В., Ілюченко Д., Кураченко І., учні 9-Б, 9-А. Піднесено читав поезію М. Рильського «Вийся, жайворонку, вийся…», присвячену М. Лисенку, учень 9-А класу Пантус А. Із презентацією «Гордість і слава української музики» ознайомила школярів педагог-організатор А.А. Мойсеєнко.

Та найбільше, звичайно, зачарувала всіх музика.

Із насолодою діти слухали обробку українських народних пісень «Ой, під горою, під перевозом», «Пливе човен» у виконанні учнів Школи мистецтв Ігнатенка І., Субіної К. (викладачі Бондарчук О.В., Мельничук Н. М.); дует «Сонце низенько» з опери «Наталка Полтавка» (учні Вешнякова М., Вдовиченко О., викладачі Макарець Ю.А., Козаченко Л. В., акомпанемент – Ренкас Н.В.); пісеньку «Я лисичка, я сестричка» з дитячої опери М. Лисенка у виконанні Андрійчук К. (викладач Самусь Г.В.). Вразила гра піа-ніста-віртуоза, викладача Школи мистецтв Сидорчука О.С. Усіх присутніх зачарував прекрасний голос Каменських З.В., викладача теорії музики та диригента хору Школи мистецтв, яка виконала пісню Наталки Полтавки з однойменної опери М. В. Лисенка.

Звучала також кантата «Радуйся, ниво неполитая,..» на слова Т. Шевченка, увертюра до музичної драми «Тарас Бульба», «Марш Дорошенка», романс «Айстри…».

Лейпцігська (1867-1868) й Петербурзька (1874-1876) консерваторії, навчання у всесвітньо відомого піаніста Е. Венцеля, ви-знаного майстра симфонічної інструментовки М. Римського-Корсакова, мандри з товаришем, автором Гімну України П. Чубинським селами України з метою запису народних пісень, організація студент-ських хорів та щорічних, починаючи з 1876 року, слов’янських концертів, хорових подорожей по Україні (1892-1902) – все це збагатило М. В. Лисенка духовно, надало йому можливості розвивати свій талант і дарувати його народу.

Романси, обробки україн-ських пісень, сюїти для віолончелі, сонати, ноктюрни, полонези, дуети, хори, опери на сюжети творів М. Гоголя «Різдвяна ніч», «Утоплена», І Котляревського «Наталка Полтавка», дитячі опери «Пан Коцький», «Лисичка-сестричка», «Коза-дереза», багато творів для фортепіано, теоретичні праці композитора з фольк-лористики, цикл «Музика до «Кобзаря»» Т. Шевченка (80 творів різних жанрів і форм), музична драма «Тарас Бульба» (лібрето М. Старицького), духовна музика – далеко не повний перелік творчої спадщини М.В. Лисенка.

Але найважливіший твір композитора – це музична драма «Тарас Бульба», робота над яким тривала 10 років (1880-1890). Уперше він був поставлений у Харкові в 1924 році, а в 1927 році – у Києві.

Справу М.В. Лисенка продовжує праправнук композитора – теж М.В. Лисенко, диригент, художній керівник державного естрадно-симфонічного оркестру. Як це важливо, що не вмирає коріння роду Лисенків, музикантів і патріотів!

Лунає музика Лисенка, на екрані – кадри художнього фільму «Тарас Бульба». Емоції переповнюють усіх. Звертаюсь із запитаннями до учнів: «Чи відчули ви силу запорозьких козаків? Чи прониклися ви духом патріотизму?»

Чути останні акорди – звучать слова: «Дорогі учні, любіть Україну, як любили її наші предки – славні запорожці, воїни-захисники Олексій Богуш, Олег Яндюк, Сергій Фролов – випускники гімназії, які віддали Батьківщині найдорожче – своє життя. Працюйте для України, як трудився для неї, наближаючи національне визволення, М.В. Лисенко – основоположник національної класичної музики».

М. В. Лисенко народився у Вічність. А слова з його духовної пісні «Боже Великий, Єдиний, нам Україну храни» стали пророчими.

Дякую працівникам Хорошівської районної бібліотеки за надані матеріали у підготовці заходу.

Валентина Мельник, учитель Іршанського НВК «Гімназія – ДНЗ».
Фото Віти Ткачук.

 

Поділитися

Share to Google Plus
Share to LiveJournal
Share to MyWorld
Share to Odnoklassniki

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *