Архів за’: 17.03.2017

Найбільша радість – повага за працю і родинне тепло

Раїса Григорівна Нонік багато десятиліть сумлінно працювала головним бухгалтером редакції газети «Прапор». 12 березня цій шанованій жінці виповнюється 80 років. Поважають її колеги за наполегливість та ретельність у роботі, за доброту і людяність, сердечне тепло.

Народилася вона в місті Миколаєві. В родині було п’ятеро дітей. Батько трудився на заводі «Наваль» ковалем, а мама була швеєю. Коли Раїсі було 4 роки, почалася Друга світова війна. Родина пізнала багато поневірянь і недостатків. Рятувала корівка та ще те, що старша сестра працювала на хлібзаводі. Після окупації Раїса закінчила школу і курси бухгалтерів. Продовження

Взірець для наслідування

Березень… Уже весна звеселяє свої виднокола, і непотрібні сніги утікають із дощем…

На початку весни святкує свій день народження прекрасна людина, чарівна, мила жінка, яка впродовж 56-ти років віддавала серце і душу школі, дітям – Ганна Матвіївна Годенюк.

Вона народилася в селі Нова Чортория Любарського району. Тут пройшло її дитинство. Нелегко матері було виховувати двох донечок без чоловіка, який так рано пішов у засвіти. Ганна Матвіївна пригадує: «Оце і досі в пам’ятку: усміхнена мама несе до печі хлібину на капустянім листку. І за часину лежить на столі той житній, такий смачний, хліб далекого дитинства… А ось ми з сестричкою Вірою до неньки пригортаємося і відчуваємо казку зовсім поряд…». Продовження

На шляху до досконалості

Неоціненну впродовж багатьох десятиліть і належно не оцінену державою величезну роботу з виховання підростаючого покоління здійснюють наші музичні школи та школи естетичного виховання. Душа, якій прищепили в дитинстві любов до прекрасного, як правило, несе по життю світло і добро. І якщо з вихованця музичної школи не виріс лауреат чи дипломант міжнародних конкурсів – не біда, зате з нього буде людина, яка уміє чути, бачити і цінувати прекрасне, а також сприяти розвитку культури, мистецтва у суспільстві, таким чином вдосконалюючи світ, у якому ми живемо. Продовження

Усе добро – від землі

11 березня в Україні святкують професійне свято землевпорядники, яке започатковане у 1999 році згідно з Указом Президента. Споконвіку наші пращури розуміли цінність землі і намагалися цю мудрість передати своїм нащадкам, адже створили безліч народних приказок та прислів’їв, де прославляли та шанували землю-матінку. З економічним розвитком держави виникла потреба у професійній підготовці людей, які ефективно і раціонально розпоряджаються і використовують найкращі у світі вітчизняні чорноземи, зберігають їх для нащадків, надійно захищають конституційні права землевласників та орендарів. Продовження

Масляна хорошівців млинцем нагодувала…

«Масляна, Масляна, яка ти мала, – якби ж тебе сім неділь, а посту одна». Масляна – традиційне веселе свято, що поєднало у собі християнські та язичницькі традиції. Воно символізує проводи зими та зустріч із весною. Припадає на останній тиждень перед Великим постом. Цей період, за народним звичаєм, треба було провести весело, щоб потім цілий рік згадувати.

Також для українців властиво масляного тижня святкувати Колодія. У понеділок жінки відвідували оселі, у яких були дорослі неодружені парубки й незаміжні дівчата на порі, та прив’язували до материних ніг колодку. Це начебто їм жартівлива кара за те, що діти не одружилися. Дівчата оздоблювали колодки стрічками та квітками й прив’язували їх до лівої руки парубкам, які їм були до вподоби. За це парубки мали обдаровувати дівчат грішми, прикрасами. Продовження