Архів за: Березень 2017

Про тих, хто добуває самоцвіти, і самоцвітами чиї серця цвітуть…

Здається, ще зовсім недавно у нашому районі працювало, розвивалося, давало роботу тисячам працівників, зміцнювало економіку величезної держави виробниче об’єднання «Західкварцсамо-цвіти». На превеликий жаль, із багатьох причин це підприємство було доведено до банкрутства і сьогодні його слава і міць відійшли у минуле. Проте мешкають серед нас ще багато людей, які присвятили своє життя роботі на цьому підприємстві. Хоча багато з них уже мають поважний вік, давно вийшли на заслужений відпочинок, проте День геолога вони вважають своїм професійним святом і щороку відзначають його з ностальгійними почуттями. Багато трудівників, що доклали власної праці та й життя задля становлення і розвитку цього підприємства, сьогодні перебувають уже поза земним життям. Проте вони живуть і досі у пам’яті та спогадах своїх колег, у історичних фотографіях із трудових буднів та святкових днів підприємства, у книгах та нарисах, які можна віднайти в архівах нашої районної газети «Прапор», в інших виданнях, а також у книзі нашого славетного земляка Валентина Миська «Поліські самоцвіти».

До чергового Дня геолога подаємо відгук Світлани Стратонович на цю книгу. Продовження

Весняна толока у Хорошівській громаді

Із приходом теплих весняних днів посилюється бажання жити у чистому та охайному селищі, яке потребує нашого піклування і дбайливого ставлення. Колись жителі самостійно виходили на вулиці чи у двори, щоб прибрати власну територію, навести порядок на дитячих майданчиках або прибудинкових скверах. Після такої копіткої праці вже не хотілося більше за-бруднювати подвір’я, адже люди, як правило, цінують власний труд.

На виконання рішення виконавчого комітету Хорошів-ської селищної ради «Про організацію благоустрою та дотримання санітарних норм на території селищної ради», 24 березня відбулась толока з прибирання прилеглих територій із залученням учнівських колективів, колективів підпри-ємств, організацій усіх форм власності, громадських організацій та мешканців селища. Роботи проводилися на закріплених територіях. Через несприятливі погодні умови на толоку у селищі не вийшли учні, але працівники навчальних закладів взяли активну участь. Продовження

Хорошівський хор ветеранів «Джерело» – володар диплому І ступеня на фестивалі «Пісня єднає націю»

Цієї весни утретє відбулася мирна битва ветеранських хорів, яка подарувала насолоду, натхнення і незабутні враження як самим хористам, так і шанувальникам хорового співу, які зібралися в Черняхівському районному будинку культури 26 березня. Конкурс-фестиваль хорів із шести районів області провели за сприяння народного депутата України Павла Дзюблика. Він щиро вітав учасників і глядачів фестивалю. Теплі слова прозвучали на адресу сивочолих хористів і з уст голови Черняхівської районної ради Івана Бовсунівського, голови журі конкурсу народного артиста України Юрія Градовського та інших. Архієпископ Житомирський і Поліський Володимир благословив учасників хорів на високе мистецтво і натхненні виступи. Продовження

Світло славного ювілею

Ювілеї – це важливі віхи у нашому житті. Ми підводимо підсумки пройденого життєвого шляху, згадуємо щасливі роки дитинства та юності, рідних та дорогих для нас людей. Калейдоскопом пролітають у пам’яті роки, яких не можна повернути, як не можна повернути назад швидкоплинну річку.

У ці весняні теплі дні зустрічатиме славний ювілейний день народження у колі рідних, колег завідуюча сільською бібліотекою в с.  Поромівка  – Марія Василівна Бондар. Народилась ця гарна жінка 4 квітня 1957 року в с. Калинівка тоді ще Володарськ-Волинського району. Нелегка доля випала на вік Марії Василівни, бо ж рано пізнала сирітське життя. У 1972 році померла мама, а тато, не витримавши таких випробувань, покинув Продовження

50 років дорогою любові

Із ранньої весни і аж до морозів будинок подружжя Маковських потопає у різноманітних квітах, що їх із любов’ю плекає господиня. Особливою шаною тут користуються чорнобривці та майори, які веселять душу кожного перехожого і привітно кивають голівками, запрошуючи до господи. Город завжди доглянутий дбайливими руками. Сам будинок теж посміхається вікнами та верандою, де постійно квітнуть веселкові калачики. Усе обійстя утримується в бездоганному порядку – кожен гвіздочок забитий зі знанням справи та з великою любов’ю. На подвір’ї, в усіх ошатних господарських будівлях, як і в хаті, відчувається, що у їх зведення та впорядкування вкладено душу і серце, багато невтомної праці.

Продовження