Із добром у душі крокує по життю

Буває, що люди вже у 25 років стають пасивними, не цінують кожен свій день, не цікавляться новинами, не планують майбутнє. Але є й такі, обличчя яких прикрашає щира посмішка, які у свої 90 років випромінюють нестримну жагу до життя та наповнені енергією й добротою.

Мені нещодавно пощастило познайомитися саме з такою жінкою. А проживає вона у нашому селищі у мальовничому провулку поблизу величного парку ім. Кутузова. Звати її Ніна Феодосіївна Панченко.

У холодний зимовий вечір бабуся зустріла мене теплою посмішкою. І зовнішність, і затишні кімнати – усе свідчило про неабияку охайність господині. А привітний погляд Ніни Феодосіївни не зміг лишити мене байдужою. Я також усміхалася у відповідь.

Ніна Феодосіївна розповіла мені про своє дитинство. Народилася вона у нашому селищі 19 січня 1927 року. Родина її рано осиротіла: коли дівчинці було 6 років, помер батько, і мама була змушена самотужки виховувати, годувати та одягати дітей. Хоч і нелегкий був час, та діти зростали веселими, жвавими, добрими.

Закінчила 7 класів місцевої школи. Ніна Феодосіївна пригадує, що дуже полюбляла уроки української літератури, адже їй подобалося вивчати напам’ять вірші. Її рівному, охайному почерку багато хто міг позаздрити.

У 16 років жінка ви-йшла заміж за молодого тракториста. У шлюбі народилося двоє діток. Невдовзі вона розпочала свою безперервну трудову діяльність. Працювала і на яйцескладі, і у відділі статистики, і в поліграфії. Роки неспинно спливали, і Ніна Феодосіївна, виростивши власних дітей, узялася за виховання онуків, а згодом і правнуків. Турботлива бабуся, перебуваючи вже на пенсії, увесь свій вільний час присвячувала коханій малечі: відводила та забирала з дитсадка, прово-джала до школи, навчала правилам моралі. У її просторій, теплій хаті кожен відчував себе захищеним та щасливим. А як же по-іншому? Адже жінка могла й смачно нагодувати, й іграшкову машинку полагодити. Ніколи праці вона не цуралася, однаковою мірою виконувала як жіночу, так і чоловічу роботу.

Усім серцем любить старенька землю. Й досі намагається власними силами прополоти город, викопати картоплю. Мало хто вміє так, як вона, зібрати урожай – після її роботи жодної ямки на землі не лишається, город стає схожим на рівне полотно.

Дуже поважають Ніну Феодосіївну сусіди! Вона для них – приклад сильної жінки, невтомної господині, люблячої матері та бабусі. Поміж собою її називають «наша швидка допомога», бо вона найперша відгукнеться на будь-яке прохання. У свій поважний вік жінка і корову сусідам зажене, видоїть її, і по господарству попорається, і діток догляне. «Я не можу нікому відмовити, бо серце добре», – каже Ніна Феодосіївна. А сусіди, у свою чергу, люблять та поважають її, заходять у гості, частують гостинцями. «Таких людей, як наша бабуся, мало на світі», – з теплотою говорить сусідка Валентина Леонідівна Онищук.

Із дитинства полюбляє жінка співати, має гарний голос, знає багато пісень. Там, де Ніна Феодо-сіївна, завжди весело. Вона, наче сонечко, зігріває оточуючих чи то привітним поглядом, чи вдалим жартом, чи ніжним словом. Тому поруч із нею мимоволі хочеться посміхатися і радіти життю.

У бабусі п’ятеро онуків, восьмеро правнуків і один праправнук Владислав. Хоч не всі вони поруч, любов до кожного з них живе у її материнському серці. Уся велика родина щиро вдячна їй за турботу, душевне тепло, підтримку та життєві настанови.

Нещодавно Ніна Феодосіївна відсвяткувала свій ювілей. За щедрим столом зібралися найближчі люди, лунали привітання та побажання. У деяких виблискували росинки сліз щастя на обличчях, а бабусині очі сяяли радістю та гордістю за свою дружну родину, яка з’їхалася на її запрошення.

Людині стільки років, на скільки вона себе почуває. І тут мова йде, в першу чергу, про стан душі, а за цією характеристикою Ніна Феодосіївна молода, енергійна, життєлюбна.

Шановна Ніно Феодосіївно, нехай усі побажання, які прозвучали у Ваш ювілей, здійсняться. Лишайтеся й надалі такою ж доброю, усміхненою, щедрою, гостинною жінкою, якою Вас знають усі рідні та близькі.

Ірина Коханська.

На фото: Ніна Феодосіївна з найменшим правнуком Андрієм.

 

Поділитися

Share to Google Plus
Share to LiveJournal
Share to MyWorld
Share to Odnoklassniki

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *