Із піснею по життю

Його голос чарує слухачів багато часу, бо він на сцені вже понад двадцять років. Творчий шлях Володимира Кайдалова не назвеш легким. Адже, не маючи початкової музичної освіти, він спромігся з дебютних виступів завоювати прихильність глядачів. У рідному Іршанську та навколишніх селах немає жодної родини, для якої б він не співав на різноманітних сімейних урочистостях: весіллях, ювілеях, хрестинах та ін.
Народився Володимир у селищі Іршанськ у звичайній робітничій родині. Як каже він сам, автобіографія звичайна, як у всіх. У школі особливими вокальними здібностями не вирізнявся. Був звичайним юнаком, учився посередньо. По закінченню одинадцяти класів, після невдалого вступу до Бердичівського медичного училища, щоб не гаяти часу, вирішив іти маминими слідами і стати кухарем. Закінчив у Житомирі професійно-технічне училище та повернувся у рідне містечко.
Надворі були дев’яності роки, скрута, безробіття. Володя змушений був піти працювати полірувальником каменю на приватне підприємство «Рута». Паралельно брав активну участь у творчому житті селища. Згодом став солістом популярного на той час в Іршанську вокального колективу «Перехрестя», який заснувало подружжя Богданових – Сергій і Тетяна. Упродовж десяти років він удосконалював свою виконавську майстерність у цьому колективі. Разом із тим були яскраві сольні виступи на сцені Палацу культури «Титан». Слава про талановитого хлопця розлетілася далеко за межі рідного селища. Маючи від природи тип співочого голосу – тенор, він із перших нот полонить серця слухачів.
Почалися виступи на різноманітних сценічних майданчиках не тільки області, а й України та далекого зарубіжжя. У цей період Володимир за підтримки Володарсько-Волинського районного відділу культури брав участь у всеукраїнських та міжнародних фестивалях «На хвилях Світязя», «Зорі над Убортю», а на пісенному фестивалі хорових капел у Польщі (м.Торунь) був визнаний кращим солістом.
Разом із тим він здобув музичну освіту в Житомирському коледжі культури і мистецтв ім. І. Огієнка. Пізніше вищу освіту – в Національній академії керівних кадрів культури та мистецтв. Почав працювати у Палаці культури «Титан» – хормейстером, згодом художнім керівником. Упродовж багатьох років окрасою кожного концерту в Палаці культури «Титан» були виступи Володимира Кайдалова. Він співав у народному хорі україн-ської пісні «Забава», мав сольні виступи, дуетні виступи із співачками Наталією Галатибою або Тетяною Коваленко. Сьогодні Володимир продовжує дарувати свій пісенний талант глядачам та є співаком хору духовного співу.
Не тільки творчі досягнення супроводжують його по життю, а й успіх в особистому житті. Як наголошує Володимир, найбільшим скарбом та нагородою для нього є його родина – дружина Наталія та три доньки. У народі кажуть: «За кожним успішним чоловіком стоїть мудра, сильна характером жінка». Так і його дружина Наталія, як мудра жінка, завжди підтримує Володимира, створює родинний затишок, якого прагне чоловік.
Особливою гордістю для батька є його донечки, які успадкували співочий хист. Окрім пісні, Аліна та Марійка захоплюються хореогафічним мистецтвом, бо ж із дитячих років успішно займаються у колективах бального та сучасного танцю «Імпульс» і зразкового дитячого танцювального колективу «Райдуга».
Нині Володимир Кайдалов обіймає посаду спе-ціаліста у справах дітей Іршанської селищної ради об’єднаної територіальної громади. За покликом серця та посадовими функціями робить багато добрих справ для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування. Хоча теперішня його посада мало пов’язана із творчістю – пісня залишається для нього життєво важливою.
Сподіваємося, що ще настануть часи, коли Володимир Кайдалов зможе вповні реалізуватися як талановитий виконавець і мати від власної творчості не лише моральне, а й матеріальне задоволення. Цього щиро йому бажають численні прихильники.
Ірина Сівінська.

Поділитися

Share to Google Plus
Share to LiveJournal
Share to MyWorld
Share to Odnoklassniki

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *